U-3520
| U-3520 | ||
|---|---|---|
| Під прапором | ||
| Спуск на воду | 23 листопада 1944 року | |
| Виведений зі складу флоту | 31 січня 1945 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 15,6 вузла | |
| Швидкість (підводна) | 17,2 вузла | |
| Робоча глибина занурення | 135 м | |
| Гранична глибина занурення | 280 м | |
| Екіпаж | 58 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,7 м | |
| Ширина корпусу найб. | 8 м | |
| Висота | 11,3 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 6,32 м | |
| Водотоннажність надводна | 1621 т | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння |
6 носових ТА. 23 торпеди | |
| ППО | 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
U-3520 — німецький підводний човен типу XXI часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 6 листопада 1943 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «F Schichau GmbH» у місті Данциг 20 серпня 1944 року під заводським номером 1665, спущений на воду 23 листопада 1944 року, 12 січня 1945 року увійшов до складу 8-ї флотилії. Єдиним командиром підводного човна був капітан-лейтенант Зарто Баллерт.
Човен не виконав жодного бойового походу.
Затонув 31 січня 1945 року у Балтійському морі північно-східніше міста Кіль (54°28′ пн. ш. 10°12′ сх. д. / 54.467° пн. ш. 10.200° сх. д.) підірвавшись на міні. Весь екіпаж у складі 85 осіб загинув[2].