McLaren MCL39
| |||||||||||
| Серія | Формула-1 | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Інженер (и) |
| ||||||||||
| Конструктор | Макларен | ||||||||||
| Попередня | McLaren MCL38 | ||||||||||
| Наступна | McLaren MCL40 | ||||||||||
| Технічні характеристики | |||||||||||
| Шасі | Монокок із вуглецевого волокна та пристрій захисту кабіни Halo | ||||||||||
| Підвіска (передня) | Підвіска з вуглецевого волокна та титану з тяговим стрижнем | ||||||||||
| Підвіска (задня) | Підвіска з вуглецевого волокна та титану з штовхальним стрижнем | ||||||||||
| Довжина | >5 500 мм | ||||||||||
| Ширина | 2 000 мм | ||||||||||
| Висота | 970 мм | ||||||||||
| Колісна база | ≤3 600 мм | ||||||||||
| Двигун | Mercedes-AMG F1 M16 E Performance 1.6 л V6 з безпосереднім уприскуванням, з турбонаддувом, обмеженим до 15000 обертів на хвилину, із середнім розташуванням та приводом на задні колеса | ||||||||||
| Електродвигун | Mercedes-AMG Кінетичні та теплові системи рекуперації енергії | ||||||||||
| Акумулятор | Літій-іонний | ||||||||||
| Трансмісія | McLaren 8 швидкостей + 1 задня з послідовним плавним напівавтоматичним перемиканням передач та з епіциклічним диференціалом і багатодисковим зчепленням | ||||||||||
| Вага | 800 кг (включно з водієм, без урахування пального) | ||||||||||
| Шини | Pirelli P Zero (сліки) Pirelli Cinturato (дощові) | ||||||||||
| Гальма | 6 поршневі супорти, карбонові вентильовані диски/колодки | ||||||||||
| Історія виступів | |||||||||||
| Команда | McLaren F1 Team | ||||||||||
| Пілоти | .svg.png){kind=small} Ландо Норріс .svg.png){kind=small} Оскар Піастрі
| ||||||||||
| Дебют | Гран-прі Австралії 2025 | ||||||||||
| Остання гонка | Гран-прі Абу-Дабі 2025 | ||||||||||
| Перша перемога | Гран-прі Австралії 2025 | ||||||||||
| Остання перемога | Гран-прі Сан-Паулу 2025 | ||||||||||
| |||||||||||
| Кубок конструкторів | 1 (2025) | ||||||||||
| Чемпіон світу | 1 (2025) | ||||||||||
McLaren MCL39 — це болід Формули-1, розроблений і виготовлений McLaren під керівництвом Роба Маршалла для участі в чемпіонаті Формули-1 2025 року. Пілотами стали Ландо Норріс та Оскар Піастрі, які відповідно проводять сьомий та третій сезони з командою. Болід дозволив команді успішно захистити Кубок конструкторів і допоміг Норрісу здобути його перший титул чемпіона світу серед пілотів. Норріс став першим чемпіоном McLaren з часів Льюїса Гамільтона у 2008 році.
Перед початком сезону коментатори вважали MCL39 фаворитом на захист титулу McLaren. Протягом сезону він стабільно показував найшвидший темп серед пелотону та дозволив McLaren успішно захистити Кубок конструкторів, забезпечивши його на Гран-прі Сінгапуру 2025 року. Норріс здобув чемпіонство серед пілотів на фінальному Гран-прі Абу-Дабі 2025 року. MCL39 став першим McLaren з часів MP4/13 1998 року, розробленого Едріаном Ньюї, який здобув обидва титули в одному сезоні.
У 2025 році MCL39 виграв чотирнадцять Гран-прі, кожен пілот виграв по сім. Болід здобув тринадцять поул-позицій, встановив дванадцять найшвидших кіл і загалом тридцять чотири рази фінішував на подіумі. Також на Гран-прі Італії Норріс за кермом MCL39 встановив рекорд Формули-1 за найшвидше коло гонки за середньою швидкістю.
Історія
Контекст розробки
MCL39 став наступником MCL38, першого боліда Формули-1 McLaren, який виграв чемпіонат з 1998 року.[1] Вигравши Кубок конструкторів у 2024 році, McLaren було обмежено до використання лише 70% від базового часу випробувань в аеродинамічній трубі. Керівник команди Андреа Стелла сказав, що, на його думку, McLaren може подолати цю перешкоду, покращивши ефективність в інших етапах процесу аеродинамічного проектування.[2]
Успіх McLaren у розробці переднього крила, яке могло значно згинатися під аеродинамічним навантаженням, протягом сезону 2024 року вважався інструментом у подоланні домінації Red Bull в еру ґраунд-ефекту.[3] В новому сезоні були введені нові обмеження для боротьби з таким використанням гнучкості крила, які набули чинності з дев'ятої гонки сезону (Гран-прі Іспанії).[3] У зв'язку з цим Стелла заявив, що команда запланувала «невелике коригування», яке буде впроваджено разом з новими обмеженнями, але заперечив, що вони негативно вплинуть на команду.[4]
Початковий дизайн та розробка
Генеральний директор McLaren Racing Зак Браун заявив, що команда підійде до проектування MCL39 з «сміливим ризиком».[1] Директор з інженерії Ніл Галді повідомив, що McLaren не піде на компроміс щодо жодної зі своїх розробок 2025 року, незважаючи на абсолютно новий набір технічних регламентів та нову формулу двигуна, запроваджені у 2026 році.[5] Стелла сказав, що команда вважає, що вона «зберегла темпи розвитку», які демонструвала у 2023 та 2024 роках, і що MCL39 слідував тій самій «лінійній тенденції», що й MCL60 та MCL38.[6]
MCL39 став першим болідом McLaren, який розроблявся під керівництвом провідного інженера Роба Маршалла від самого початку.[7] Болід отримав значні технічні зміни відносно свого попередника, демонструючи суттєві зміни компонування.[7][8] Радіатори на MCL39 були зміщені вгору та назад порівняно з MCL38.[6] Він зберіг компонування підвіски з тяговими стрижнями попереду та штовхальними — позаду, але зі збільшеними заходами проти занурення передньої підвіски при гальмуванні для кращого контролю висоти дорожнього просвіту.[6][9] Інші видимі зміни включали нові форми впускних отворів на бічних понтонах, оновлену кришку двигуна та нову, ширшу форму впускного отвору повітророзподільної камери.[7][9]
Стелла повідомив, що команда проведе кілька оновлень на початку сезону, що відповідає плану розвитку McLaren в останні сезони.[7][10]
Лівреї
MCL39 використовував одноразову ліврею стилізовану під сліпучий камуфляж з чорним та фірмовим кольором папаї для передсезонного знімального дня, оскільки всі команди зобов'язалися представити свої основні сезонні лівреї на спеціальному заході.[11][12]
Основна сезонна ліврея боліда виявилась практично ідентичною лівреї MCL38.[13] McLaren опублікували заяву, в якій пояснив, що команда ніколи не змінювала свою ліврею в сезоні після перемоги в чемпіонаті та ніколи суттєво не змінювала ліврею протягом періоду стабільного успіху.[13]
Спеціальна ліврея, натхненна McLaren M7A — болідом, на якому вперше з'явилась фірмова ліврея McLaren кольору папаї — використовувалася для Гран-прі Монако та Іспанії.[14]
Результати
| Приклад | Опис |
|---|---|
| 1 | Переможець |
| 2 | Друге місце |
| 3 | Третє місце |
| 5 | Фінішував у очковій зоні |
| 12 | Фінішував поза очковою зоною |
| НКЛ | Фінішував, але не класифікований |
| Схід | Не фінішував і не класифікований |
| НКВ | Не кваліфікований |
| НПКВ | Не передкваліфікований |
| ДСК | Дискваліфікований |
| тест | Тестер по п'ятницях |
| НС | Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці |
| Т | Травмований чи хворий |
| Викл | Виключений із протоколу |
| Від | Відмова від участі |
| НТР | Не брав участі в тренуваннях |
| НПР | Не прибув на Гран-прі |
| С | Гонка скасована |
| Не брав участі | |
| Жирний шрифт | Поул-позиція |
| Курсив | Найшвидше коло |
| Числоу верхньому індексі | Позиція в спринті, що передбачає нарахування очок |
| Рік | Команда | Двигун | Шини | Пілот | Гран-прі | Очки | Місце | |||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| АВС | КИТ | ЯПО | БАХ | САУ | МАЯ | ЕМІ | МОН | ІСП | КАН | АВТ | ВЕЛ | БЕЛ | УГО | НІД | ІТА | АЗЕ | СІН | США | МЕХ | САП | ЛВГ | КАТ | АБУ | |||||||
| 2025 | McLaren F1 Team | Mercedes-AMG F1 M16 E Performance 1.6 V6 t |
P | Ландо Норріс
|
1 | 28 | 2 | 3 | 4 | 21 | 2 | 1 | 2 | 18† | 1 | 1 | 23 | 1 | 18† | 2 | 7 | 3 | 2 | 1 | 11 | ДСК | 43 | 3 | 833 | 1 |
| Оскар Піастрі
|
9 | 12 | 3 | 1 | 1 | 12 | 3 | 3 | 1 | 4 | 2 | 2 | 12 | 2 | 1 | 3 | Схід | 4 | 5 | 5 | 5 | ДСК | 21 | 2 | ||||||
| Джерело:[15][16] | ||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- ↑ а б Noble, Jonathan (10 грудня 2024). McLaren reveals “brave risk” approach to 2025 F1 car design. motorsport.com (англ.). Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ Noble, Jonathan (13 грудня 2024). Why McLaren thinks it can overcome its 2025 wind tunnel deficit. motorsport.com (англ.). Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ а б Could 2025 be the best F1 season… Ever?. Motor Sport Magazine (брит.). 24 лютого 2025. Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ McLaren's design change that could counter FIA's late U-turn. The Race (англ.). 22 лютого 2025. Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ Cleeren, Filip (7 січня 2025). McLaren thinks it can grab 2025 F1 chance without sacrificing 2026. motorsport.com (англ.). Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ а б в Hughes, Mark. The benefits of the McLaren MCL39's 'aggressive' evolution. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ а б в г What we learned from F1 2025's first car launch. The Race (англ.). 13 лютого 2025. Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ Cleeren, Filip (13 лютого 2025). McLaren made 'aggressive and fundamental' changes to its title-winning F1 car. motorsport.com (англ.). Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ а б Gary Anderson: The boldest part of McLaren's 2025 F1 car. The Race (англ.). 13 лютого 2025. Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ Why McLaren has gone 'aggressive' with 2025 F1 car. The Race (англ.). 13 лютого 2025. Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ Kalinauckas, Alex (13 лютого 2025). McLaren becomes first F1 team to reveal 2025 car design. motorsport.com (англ.). Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ McLaren's new MCL39 car hits the track for the first time. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ а б The story behind McLaren’s 2025 livery design. www.mclaren.com (брит.). Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ McLaren to run ‘Riviera-inspired’ livery in Monaco and Spain. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ McLaren MCL39 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 31 травня 2025.
- ↑ 2025 Team Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 31 травня 2025.
Посилання
|
