U-231
| U-231 | ||
|---|---|---|
| Під прапором | ||
| Спуск на воду | 1 жовтня 1942 року | |
| Виведений зі складу флоту | 13 січня 1944 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузла | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузла | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Екіпаж | 44 особи | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін | |

U-231 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 7 грудня 1940 року. Човен заклали на верфі суднобудівної компанії «F. Krupp Germaniawerft AG» у місті Кіль 30 січня 1942 року під заводським номером 661, спущений на воду 1 жовтня 1942 року, 14 листопада 1942 року увійшов до складу 5-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 3-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Вольфганг Венцель.
Човен зробив 3 бойові походи, в яких не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений 13 січня 1944 у Північній Атлантиці північно-східніше Азорських островів (44°15′ пн. ш. 20°38′ зх. д. / 44.250° пн. ш. 20.633° зх. д.) глибинними бомбами британського «Веллінгтона». 7 членів екіпажу загинули, 43 врятовані[2].
Див. також