U-88 (1941)
| U-88 | ||
|---|---|---|
| Верф | Bremer Vulkan, Бремен | |
| Під прапором | ||
| Спуск на воду | 16 серпня 1941 року | |
| Виведений зі складу флоту | 12 вересня 1942 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Кампанія в Арктиці | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | середній торпедний ДПЧ | |
| Вартість | 4 714 000 ℛℳ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузла (32,8 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузла (14,1 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 230 м | |
| Гранична глибина занурення | 250—295 м | |
| Дальність плавання | 80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 8500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 44—52 особи | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Силова установка | ||
| дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckertwerke GU 343/38-8 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі) 2 × 750 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед та 26 мін TMA | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |

U-88 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 25 січня 1939 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Flender Werke AG» у місті Любек 1 липня 1940 року під заводським номером 292, спущений на воду 16 серпня 1941 року, 15 жовтня 1941 року увійшов до складу 8-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 7-ї та 11-ї флотилій. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Гайно Боманн.
Човен зробив 3 бойові походи, в яких потопив 2 (загальна водотоннажність 12 304 брт) судна.
Потоплений 12 вересня 1942 року в Баренцовому морі південно-західніше Шпіцбергена (75°04′ пн. ш. 04°49′ сх. д. / 75.067° пн. ш. 4.817° сх. д.) глибинними бомбами ескадреного міноносця ВМС Великої Британії «Фокнор». Всі 46 членів екіпажу загинули[2].
Потоплені та пошкоджені кораблі[3]
| Назва | Тип | Належність | Дата | Тоннаж (БРТ) | Вантаж | Статус | Місце |
| Carlton | вантажне судно | 5 липня 1942 | 5 127 | 5 500 т тротилу, боєприпасів, палива та продуктів харчування | потоплено | 72°50′ пн. ш. 24°35′ сх. д. / 72.833° пн. ш. 24.583° сх. д. | |
| Daniel Morgan | вантажне судно | 5 липня 1942 | 7 177 | 8 200 т сталі, харчів вибухівки та танків | потоплено | 75°08′ пн. ш. 45°06′ сх. д. / 75.133° пн. ш. 45.100° сх. д. |
Див. також
- Список найрезультативніших підводних човнів Німеччини
- Список найрезультативніших командирів підводних човнів Німеччини
- Список підводних човнів Третього рейху
- Підводні човни типу I
- USS Blackfin (SS-322)
Примітки
- ↑ U - 88. uboat.net. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 22 вересня 2017 року.(англ.)
- ↑ U - 88. u-boote.ru. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 22 вересня 2017 року.(рос.)
- ↑ Потоплені та пошкоджені судна. uboat.net. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 22 вересня 2017 року.(англ.)