U-975
| U-975 | ||
|---|---|---|
| Під прапором | ||
| Спуск на воду | 24 березня 1943 року | |
| Виведений зі складу флоту | 9 травня 1945 року | |
| Сучасний статус | потоплено | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузла | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузла | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Екіпаж | 44 особи | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін | |
U-975 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна віддане 5 червня 1941 року. Човен заклали на верфі суднобудівної компанії «Blohm & Voss» у місті Гамбург 10 липня 1942 року під заводським номером 175, спущений на воду 24 березня 1943 року. 29 квітня 1943 року увійшов до складу 5-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 3-ї, 23-ї та 31-ї флотилій.
Човен виконав 1 бойовий похід, в якому не потопив та не пошкодив жодного судна.
Капітулював 9 травня 1945 року у Гортені, Норвегія. 27 травня 1945 року переведено до Лізагаллі. Потоплено 10 лютого 1946 року північніше Ірландії (55°42′ пн. ш. 09°01′ зх. д. / 55.700° пн. ш. 9.017° зх. д.) британським фрегатом Loch Arkaig у рамках проведення операції «Дедлайт»[2].
Командири підводного човна
- Оберлейтенант-цур-зее Ганс-Йоахім Еберсбах (29 квітня 1943 — 16 листопада 1943);
- Оберлейтенант-цур-зее Пауль Фреркс (17 листопада 1943 — 16 березня 1944);
- Оберлейтенант-цур-зее Губерт Єшке (17 березня 1944 — 16 липня 1944);
- Оберлейтенант-цур-зее Вальтер-Ернст Кох (17 липня 1944 — 23 квітня 1945);
- Капітан-лейтенант Вільгельм Брауель (24 квітня 1945 — 9 травня 1945).