U-718
| U-718 | ||
|---|---|---|
| Під прапором | ||
| Спуск на воду | 26 березня 1943 року | |
| Виведений зі складу флоту | 18 листопада 1943 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Екіпаж | 44 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін | |
U-718 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 10 квітня 1941 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «H C Stulcken Sohn» у місті Гамбург 18 травня 1942 року під заводським номером 784, спущений на воду 26 березня 1943 року, 25 червня 1943 року увійшов до складу 5-ї флотилії. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Гельмут Відувільт.
Човен не зробив жодного бойового походу.
Затонув 18 листопада 1943 року в Балтійському морі північно-східніше Борнгольму (55°21′ пн. ш. 15°24′ сх. д. / 55.350° пн. ш. 15.400° сх. д.) після зіткнення з U-476. 43 члени екіпажу загинули, 7 врятовані[2].