U-418
| U-418 | ||
|---|---|---|
| Під прапором | ||
| Спуск на воду | 11 липня 1942 року | |
| Виведений зі складу флоту | 30 травня 1943 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Екіпаж | 44 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед | |
U-418 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 20 січня 1941 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Danziger Werft» у Данцигу 21 жовтня 1941 року під заводським номером 119, спущений на воду 11 липня 1942 року, 21 жовтня 1942 року увійшов до складу 8-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 1-ї флотилії. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Гергард Ланге.
Човен зробив 1 бойовий похід, в якому не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений 30 травня 1943 року у Біскайській затоці південно-західніше Бреста (47°00′ пн. ш. 14°00′ зх. д. / 47.000° пн. ш. 14.000° зх. д.) глибинними бомбами британського летючого човна «Каталіна». Всі 48 членів екіпажу загинули[2].
Див. також
- USS Aspro (SS-309)
- I-53/I-153
- Comandante Faà di Bruno (1939)
- HMS Satyr (P214)
- Le Conquérant (Q171)
- М-1 (підводний човен СРСР)
Примітки
- Виноски
- Джерела