Ro-24

Історія
Японія
Назва:	Ro-24 (呂号第二十四潜水艦) «Підводний човен № 42» (第四十二潜水艦)
Будівник:	корабельня ВМФ у Сасебо
Закладений:	21 квітня 1919
Спуск на воду:	8 грудня 1919
Отриманий:	30 листопада 1920
Знятий:	1 квітня 1935
Доля:	перетворений на понтон № 3107
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен типу Kaichū III (тип Ro-16)
Водотоннажність:	740/772 (стандартне/повне над водою), 997 (при зануренні)
Довжина:	70,1 м
Ширина:	6,1 м
Осадка:	3,7 м
Двигуни:	2 дизелі Sulzer загальною потужністю 2900 к.с. 2 електромотори загальною потужністю 1200 к.с.
Швидкість:	16,5 вузла (над водою), 8,5 вузла (при зануренні)
Дальність плавання:	6000 миль при швидкості 10 вузлів (над водою)
Максимальна глибина:	45,7 м
Екіпаж:	46
Озброєння:	6 × 450-мм торпедних апаратів (4 носові, 2 зовнішні), 10 торпед 1 80-мм гармата / 28 калібрів

Ro-24 (呂号第二十四潜水艦) — підводний човен Імперського флоту Японії. До введення в Японії в першій половині 1920-х років нової системи найменування підводних човнів мав назву «Підводний човен № 42» (第四十二潜水艦).

«Підводний човен № 42», який належав до типу Kaichū III, спорудили у 1920 році на корабельні ВМФ у Сасебо. По завершенні корабель класифікували як належний до 2-го класу та включили до складу 22-ї дивізії підводних човнів, що належала до військово-морського округу Сасебо.

1 листопада 1924-го «Підводний човен № 42» перейменували на Ro-24.

1 квітня 1935-го Ro-24 виключили зі списків ВМФ.^[1] 7 серпня того ж року корпус колишнього підводного човна призначили для використання як понтон та позначили № 3107.