Dornier Do 14
| Dornier Do 14 | |
|---|---|
![]() | |
| Призначення: | летючий човен |
| Перший політ: | 10 серпня 1936 |
| На озброєнні у: | |
| Розробник: | Dornier |
| Виробник: | |
| Всього збудовано: | 1 |
| Конструктор: | |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Крейсерська швидкість: | 230 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 277 км/год |
| Дальність польоту: | 5 100 км |
| Довжина: | 17,95 м |
| Висота: | 8,35 м |
| Розмах крила: | 23,34 м |
| Площа крила: | 89 м² |
| Порожній: | 6 120 кг |
| Споряджений: | 11 400 кг |
| Двигуни: | 2 × 12-циліндрових бензинових V-подібних рідинного охолодження поршневих авіаційних двигуни BMW VIU |
| Тяга (потужність): | 507 кВт (690 к.с.) |
Дорньє Do 14 (нім. Dornier Do 14) — німецький експериментальний одномоторний летючий човен, розроблений в середині 1930-х років німецькою авіабудівною компанією Dornier-Werke.
Історія
Літак розроблявся з 1931 року як випробувальний літак для іспитів нових авіаційних двигунів. Конструкція розроблялася на основі конструкції Do 12. Як особливість, два BMW VI, кожен з 690 к.с., були вбудовані в корпус човна в тандемній компоновці. Два двигуни діяли через коробку передач, що лежала між ними, і виносний вал на повітряний гвинт діаметром 5,0 м, який розташовувався на кронштейні підкосу в центральній частині крила. Крім того, літати можна було лише з одним мотором завдяки роздільним муфтам. Ще одним нововведенням стало те, що паливо зберігалося в «заглушках Дорньє», що дозволило покращити центр ваги на воді та підвищити пожежну безпеку.
Хоча будівництво офіційно розпочалося 15 жовтня 1932 року, остаточну перевірку можна було провести лише 4 серпня 1936 року. Причинами цього були тривалі випробувальні прогони, викликані непростою конструкцією силової установки та проблемами з поверхневим охолодженням на нижній частині крил і на корпусі. 10 серпня 1936 року летючий човен здійснив перший підйом у повітря. Подальші випробування були ускладнені іншими проблемами приводу, які можна було вирішити лише встановленням двоступеневої коробки передач між дистанційним приводним валом і двигунами. Випробування Do 14, зареєстрованого як D-AGON, тривали до червня 1937 року. Однак, оскільки система приводу з появою гвинтів з керованим кроком, морально застарівала, двигуни згодом були демонтовані, а летючий човен зберігався у дочірній компанії Dornier в Альтенрейні. У квітні 1939 року було прийнято рішення про злом.
Був побудований лише один експериментальний зразок.
Літаки, схожі за ТТХ та часом застосування
|
|
|
|
Див. також
- Consolidated PBY Catalina
- Hughes H-4
- Short S.26
- Міністерство авіаційної промисловості (Велика Британія)
- Kawanishi E7K
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- Germany — Dornier Do 14(англ.)
- Dornier Do 14(англ.)
- Do.14(рос.)
Література
- Louis S. Casey, John Batchelor, The Illustrated History of Seaplanes and Flying Boats, London, Hamlyn Publishing Group Ltd., 1980, ISBN 0-600-38259-1.
- Dornier — die Chronik des ältesten deutschen Flugzeugwerks, 3. Auflage, 1996, Aviatic Verlag.
- Green, William. Warplanes of the Third Reich. New York: Doubleday, 1972. ISBN 0-385-05782-2.
