Dornier Do 335
| Dornier Do 335 | |
|---|---|
 | |
Dornier Do 335 в музеї  Льотні та технічні характеристики зазначено для C-3/U4 | |
| Призначення: | Бомбардувальник Далекий розвідник Нічний винищувач Важкий винищувач |
| Перший політ: | 26 жовтня 1943 |
| Прийнятий на озброєння: | 1944 |
| Знятий з озброєння: | 1945  |
| На озброєнні у: | .svg.png){kind=small} Третій Рейх |
| Розробник: | Dornier |
| Виробник: | Dornier-Werke GmbH |
| Всього збудовано: | 40 |
| Конструктор: | Клаудіус Дорньє |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Крейсерська швидкість: | 685 (7100 м) км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 775 (6400 м) км/год |
| Дальність польоту з ППБ: | 1800 км |
| Бойова стеля: | 11400 м |
| Швидкопідйомність: | 11 м/с |
| Довжина: | 13,85 м |
| Висота: | 5,00 м |
| Розмах крила: | 13,8 м |
| Площа крила: | 38,5 м² |
| Шасі: | прибираються |
| Споряджений: | 7400 кг |
| Двигуни: | 2×V-12 Daimler-Benz DB 603 |
| Тяга (потужність): | 2×2000 к.с. |
| Гарматне озброєння: | 30-мм MK 103 |
| Кількість точок підвіски: | 2 |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 500 кг кг |
| Підвісне озброєння: | 2×250 кг • 2×300 паливні баки |
| Кулеметне озброєння: | 2×20-мм MG 151/20 |
Dornier Do 335 у Вікісховищі | |
Dornier Do 335 Pfeil (Стріла) — багатоцільовий літак (важкий винищувач, нічний винищувач, швидкісний бомбардувальник, розвідувальний літак) компанії Dornier, збудований для Люфтваффе на завершальному етапі Другої світової війни. На сьогодні один із найшвидших у світі літаків з поршневим двигуном.
Історія
Професор Клаудіус Дорньє 1937 року запатентував схему літака з двома повітряними гвинтами спереду і ззаду корпусу, що приводились в дію двома моторами, розміщеними в корпусі спереду і в центральній частині літака. На цій основі 1940 року збудували дослідний літак Schremp-Hirth Gö 9, бомбардувальник Dornier P.231, проєкт якого замінили на багатоцільовий Dornier Do 335 Pfeil, що 26 жовтня 1943 року здійснив перший політ. На літак встановили два мотори Daimler-Benz DB 603E. Після позитивних результатів випробувань було замовлено 14 літаків-прототипів Do 335 і 21 серій А0 (тестування мотора, приладів), А1 (винищувач). Завдяки розміщенню моторів всередині корпусу поблизу центру мас літак був надзвичайно маневреним, з великою дальністю, швидкістю завдяки малому лобовому опору (в порівнянні з 2-моторними важкими винищувачами), значній потужності, розміщенню другого гвинта ззаду. Крісло пілота мало систему катапультування. Розроблялись серії[1]:
- А2 — бомбардувальник (1000 кг бомб). Імовірно, не добудований жоден.
- А3 — важкий винищувач із пристроями підвищення швидкості GM-1 i MW-50. Імовірно, не добудований жоден.
- А4 — неозброєний висотний розвідувальний літак з кінокамерами 2×Rb 50/18 (Rb 50/30) у бомбовому відсіку. Імовірно, не добудований жоден.
- А5 — винищувач з мотором Jumo 213. Імовірно, не добудований жоден.
- А6 — двомісний нічний винищувач з радаром FuG 220 (FuG 218, FuG 350). Перший політ 24 січня 1945. Замовлено 50, збудовано 1 чи більше.
- А7 — бомбардувальник з мотором Jumo 213. Імовірно, не добудований жоден.
- А8 — винищувач з мотором Jumo 213. Імовірно, не добудований жоден.
- А9 — розвідувальний літак з мотором Jumo 213. Імовірно, не добудований жоден.
- А10 — двомісний навчальний літак з мотором Jumo 213. Імовірно, не добудований жоден.
- А11 — двомісний навчальний літак. Імовірно, не добудований жоден.
- А12 — двомісний навчальний літак на основі А1. З 8 завершено 4.
На основі версії А розроблялась версія В з потужнішими моторами, посиленою конструкцією, озброєнням, панцирним захистом кабіни:
- В1 — винищувач на основі А1. Імовірно, не добудований жоден.
- В2 — важкий винищувач з посиленим озброєнням для знищення бомбардувальників. Завершені 2 прототипи.
- В3 — модифікація В2 для боротьби на більших дистанціях. 2 прототипи не добудовано.
- В4 — розвідувальний літак на основі А4 з новими крилами.
- В5 — навчальний літак на основі А12 з новими крилами.
- В6 — нічний винищувач з радаром FuG 220 (FuG 218). Не добудований.
- В7 — нічний винищувач зі збільшеними крилами.
- В8 — нічний винищувач зі збільшеними крилами.
На основі Do 335 розроблялись проєкти дальнього розвідувального літака Dornier Do 635, експериментальні Dornier P.254 (Dornier Do 435, Dornier Do 535).
Застосування
У липні 1944 року було направлено перший розвідувальний Do 335 V3 до 1-го розвідувального з'єднання. У вересні 1944 року створили Випробувальну команду 335 для тестування в бойових умовах декількох прототипів Do 335 А0. Нічний винищувач Do 335 V10 передали для випробовувань до ескадрильї I./NJG 3. У безпосередні бойові зіткнення з ворожою авіацією Dornier Do 335 не вступали. Пілоти союзників декілька разів зустрічали в небі Do 335, але ті за рахунок значної переваги у швидкості ухилялися від бою.
Пізньої осені 1944-го Do 335 A-0 був переведений до Рехліна в Померанії. З наближенням фронту він перелетів до Праги, згодом до баварського Оберпфаффенгофена. Там дістався в руки американців, які перевели його до США у дослідний центр[2] флоту США. Після завершення випробувань його передали до Національного музею авіації і космонавтики США Смітсонівського інституту, де його 1947 року не бажали експонувати, передавши до Центру Стівена Удвара-Гезі.
Джерела
- Karl-Heinz Regnat. Dornier Do 335: Mehrzweck-Jagdflugzeug. Aviatic Verlag, Oberhaching 2000, ISBN 3-925505-59-8 (нім.)
- Nowarra, Heinz. Do 335 Pfeil — Der letzte und beste Kolbenmotorjäger der Luftwaffe — Friedberg 1985 (нім.)
Посилання
- Dornier Do 335 [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Dornier Do 335 Pfeil (Arrow) — Fastest Piston Engine Fighter of WW2 [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Do335 — die Letzten und die Besten Teil1 [Архівовано 11 листопада 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- The Dornier Do 335 Pfeil («Arrow») [Архівовано 1 листопада 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
Примітки
- ↑ Le Dornier Do-335 et ses dérivés [Архівовано 28 січня 2014 у Wayback Machine.](фр.)
- ↑ Naval Air Station Patuxent River
Див. також