Heinkel HD 43
| Heinkel HD 43 | |
|---|---|
| Призначення: | винищувач |
| Перший політ: | 1929 |
| На озброєнні у: | |
| Розробник: | Heinkel |
| Виробник: | |
| Всього збудовано: | 4 |
| Конструктор: | |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Крейсерська швидкість: | 290 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 322 км/год |
| МШ біля землі: | 95 км/год |
| Дальність польоту: | 1200 км |
| Практична стеля: | 8 400 м |
| Швидкопідйомність: | 612 м/с |
| Довжина: | 7,1 м |
| Висота: | 3,3 м |
| Розмах крила: | 10,0 м |
| Площа крила: | 26,56 м² |
| Порожній: | 1 280 кг |
| Споряджений: | 1 700 кг |
| Двигуни: | 1 × 12-циліндровий V-подібний рідинного охолодження поршневий авіаційний двигун BMW VI 7.3 Z |
| Тяга (потужність): | 750 к.с. (559 кВт) |
| Кулеметне озброєння: | 2 × 7,62-мм авіаційні кулемети |
«Гейнкель» HD 43 (нім. Heinkel Doppeldecker 43) — німецький прототип винищувача, розроблений компанією Ernst Heinkel Flugzeugwerke наприкінці 1920-х років.
Історія
HD 43 розроблявся на замовлення радянських військово-повітряних сил як подальший розвиток HD 37 зразка 1928 року. За задумом мав стати майбутнім стандартним винищувачем. Ліцензійне виробництво вже було на стадії планування, коли під час випробувань в СРСР стався інцидент. Під час випробувального польоту 20 липня 1928 року льотчик В. Й. Писаренко ввійшов у штопор на першому з двох доставлених прототипів, не впорався з пілотуванням і був змушений стрибнути з парашутом.
Попри те, що пілот із заводу Heinkel успішно завершив випробування HD 37, що залишився, у остаточному звіті критикувалося те, що в деяких випадках літак було важко вивести зі штопора. У результаті радянська делегація на чолі з Яковом Алкснісом прибула до Варнемюнде в січні 1929 року і замовила деякі модернізації, спрямовані на поліпшення льотних характеристик літака. У відповідь HD 37 удосконалили; зміни торкнулися профілю крила, співвідношення площ верхнього і нижнього крила і конструкції шасі і оперення. Було створено два екземпляри, позначені HD 43a з серійними номерами 326 і 327, які були випробувані в тому ж році шведським військовим пілотом Нільсом Седербергом, який також випробував HD 37 і був спеціально найнятий Ернстом Гейнкелем.
Точна дата першого польоту невідома, але HD 43 вже був публічно продемонстрований 3 серпня 1929 року Вальтером Хагеном, пілотом морської випробувальної станції Травемюнде, на авіашоу у Варнемюнде з програмою вищого пілотажу.
Згодом обидва літаки були відправлені до Радянського Союзу, куди прибули наприкінці 1929 року. Льотні випробування в Науково-дослідному інституті Військово-повітряних сил (НДІ ВПС) у Москві почалися в січні 1930 року і знову проводилися В. Й. Писаренко. Після завершення випробувань наступного місяця оцінка несподівано виявила, що льотні характеристики погіршилися порівняно з HD 37 через модернізацію. Тому Вище командування радянських ВПС вирішило відмовитися від HD 43 і, як спочатку планувалося, випустити початкову модель для серійного виробництва.
Тим часом у 1930 році Heinkel виготовив ще два літаки, позначені HD 43b, із серійними номерами 344 і 345. Вони були продані Сіаму за ціною 80 000 рейхсмарок кожен і використовувалися у ВПС Таїланду з 1931 року як Bin Khap Lai Type 8, а пізніше як Type 15.
Див. також
- Су-1
- Кошікі-1
- Loire 46
- Fiat CR.42 Falco
- Список військових літаків Третього Рейху
- Список повітряних суден збройних сил Німеччини
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- Heinkel HD.37/38/43 (рос.)
- Heinkel HD-43 Истребитель (рос.)
- HD-43 (рос.)
Література
- A.Alexandrov, G.Perov. Die deutschen flugzeuge in russischen und sovietischen Diensten 1914—1951
- Volker Koos: Ernst Heinkel Flugzeugwerke 1922–1932. Heel, Königswinter 2006, ISBN 3-89880-502-6, S. 103/104.

.svg.png)
.svg.png)