I Will Follow
| I Will Follow | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | |||||||
| Сингл U2 з альбому Boy | |||||||
| Випущений | 24 жовтня 1980 | ||||||
| Формат | 7" вініл | ||||||
| Записаний | 1980 | ||||||
| Жанр | Рок, пост-панк | ||||||
| Композитор | U2 | ||||||
| Тривалість | 3:37 | ||||||
| Лейбл | Columbia / Island | ||||||
| Продюсер | Стів Ліллівайт | ||||||
| Хронологія синглів U2 | |||||||
| |||||||
| Музичне відео | |||||||
| «I Will Follow» на YouTube | |||||||
«I Will Follow» — пісня ірландського рок-гурту U2. Вона є першою композицією їхнього дебютного альбому Boy і була випущена як другий сингл із цієї платівки у жовтні 1980 року. Вокаліст Боно написав текст до «I Will Follow» як данину пам'яті своїй матері Айріс Г'юсон, яка померла, коли йому було 14 років.
«I Will Follow» — єдина пісня, яку U2 виконували в кожному концертному турі з моменту виходу їхнього першого альбому. На цю композицію було знято перше музичне відео U2, режисером якого став Меєрт Авіс у Дубліні, Ірландія. Пісня видавалася п'ять разів: спочатку 1981 року на 7-дюймовому вінілі в Ірландії, Великій Британії, Австралії та Новій Зеландії; вдруге — у тому ж форматі в США та Канаді; втретє — у Нідерландах 1982 року з треком із альбому October 1981 року; у 1983 році з концертною версією пісні; і, нарешті, у 2011 році з живим записом виступу на фестивалі Гластонбері 2011.
Композиція
«I Will Follow» була написана за три тижні до того, як U2 розпочали запис альбому Boy[1]. Під час перших репетицій пісні в гурті часто виникали гучні суперечки, оскільки вокаліст Боно намагався передати ту агресію гітарного рифу, яку він собі уявляв. Розлючений, він забрав гітару в Еджа і почав «щосили гатити» по двострунному акорду, який створив Едж, щоб показати колегам ту експресію, якої він прагнув[2][3]. Боно казав: «Це буквально виривалося з якоїсь люті, звук був такий, наче в лобову частку забивають цвях»[2]. Продюсер Стів Ліллівайт зазначав, що гра гітариста Siouxsie and the Banshees Джона Маккея в пісні «Jigsaw Feeling» (1978) була орієнтиром для Еджа під час роботи над «I Will Follow», називаючи вступи обох пісень «майже ідентичними»[4].
Боно розповідав, що написав текст від імені своєї матері Айріс Г'юсон, яка померла в 1974 році, коли йому було 14 років, і що ці слова були про безумовну материнську любов до дитини[3]. У пісні звучать дзвіночки, щоб створити те, що Боно назвав «фоновим інструментальним забарвленням»; його додали за його ж пропозицією, а під час сесій запису Boy на ньому грали він сам та Едж[5]. Для секції мідл-ейт Ліллівайт записав звуки того, як столове приладдя стукалось об спиці колеса, що оберталось, перевернутого велосипеда, а також звуки пляшок, які розбивав Боно[2][6].
Випуск
Журнал Record World у своїй рецензії на оригінальний сингл 1980 року назвав пісню «електронним роком», у якому «експресивний вокал відповідає інтенсивному ритму клавішних»[7].
У 1982 році в Нідерландах та Німеччині відбувся другий випуск «I Will Follow» як синглу (цього разу в концертному варіанті). Третій реліз відбувся 1983 року в США з версією з альбому Under a Blood Red Sky. Пісня увійшла до збірки найкращих пісень і відеоколекції 1998 року The Best of 1980–1990, а в деяких країнах — до компіляції U218 Singles 2006 року.
Композиція також представлена як ігровий трек у музичній відеогрі Rock Band 4, що вийшла 2015 року[8].
Сприйняття та спадщина
У 2005 році журнал Blender поставив пісню на 214-те місце у своєму списку «500 найкращих пісень від моменту вашого народження». Видання писало: «Перша композиція першого альбому U2 представила гітарне звучання, яке згодом визначатиме всю їхню творчість. […] Цей заклик, створений ніби для стадіонних виступів, також утвердив фірмову щирість текстів Боно — одну з причин, чому пісня залишається улюбленою серед фанатів і є невід'ємною частиною нещодавніх турів гурту»[9]. У 2023 році «I Will Follow» було обрано для переосмислення та перезаписано для альбому гурту Songs of Surrender.
Список пісень
| 7" ірландський, британський, австралійський, і новозеландський реліз | ||
|---|---|---|
| # | Назва | Тривалість |
| 1. | «I Will Follow» | 3:37 |
| 2. | «Boy-Girl» (Live-версія з Marquee, Лондон, 22 вересня 1980) | 3:24 |
| 7" канадський і американський реліз | ||
|---|---|---|
| # | Назва | Тривалість |
| 1. | «I Will Follow» | 3:37 |
| 2. | «Out of Control» (Live-версія з Бостону, 6 березня 1981) | 4:25 |
| Нідерландський реліз | ||
|---|---|---|
| # | Назва | Тривалість |
| 1. | «I Will Follow» (Live-версія з Хеттему, 14 травня 1982) | 3:51 |
| 2. | «Gloria» | 4:12 |
| Реліз 1983 року | ||
|---|---|---|
| # | Назва | Тривалість |
| 1. | «I Will Follow» (Live-версія з Західної Німеччини, 20 серпня 1983) | 3:40 |
| 2. | «Two Hearts Beat as One» (Import mix) | 3:42 |
| 2011 Glastonbury реліз | ||
|---|---|---|
| # | Назва | Тривалість |
| 1. | «I Will Follow» (Live-версія з Glastonbury, 24 червня 2011) | 4:01 |
Учасники запису
U2
- Боно — вокал, дзвіночки[10]
- Едж — гітара, глокеншпіль
- Адам Клейтон — бас-гітара
- Ларрі Маллен — ударні
Додатковий персонал
- Стів Ліллівайт — продюсер, звукові ефекти
Чарти
Видання 1981 року
| Чарт (1981) | Позиція |
|---|---|
| Australia (Kent Music Report)[11] | 71 |
| Нова Зеландія (RIANZ)[12] | 34 |
| US Billboard Top Tracks | 20 |
| США (Hot Dance Club Songs) (Billboard)[13] | 34 |
Видання 1982 року
| Чарт (1982) | Позиція |
|---|---|
| Нідерланди (Dutch Top 40)[14] | 12 |
Видання 1983 року
| Чарт (1984) | Позиція |
|---|---|
| US Billboard Hot 100[15] | 81 |
Примітки
- ↑ Bono in San Antonio. U2 Magazine. № 3. Травень 1982. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 9 грудня 2020 — через atu2.com.
- ↑ а б в McCormick (2006), pp. 96–101
- ↑ а б Stokes (2005), pp. 9–10
- ↑ Steve Lillywhite : The John Robb interview. John Robb channel on YouTube. 14 серпня 2022. Подія сталася на 23:55. Процитовано 28 серпня 2022.
In terms of the guitar playing, yes you hear it and you can think like people like the Edge and other guitar players but of course John McKay came before all these people. Of course he was the innovator. You listen to the beginning of Jigsaw Feeling and it's like the beginning of I Will Follow from the first U2 album, almost identical.
- ↑ Green, Jim (Березень 1982). U2: Pluck of the Irish. Trouser Press. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 9 грудня 2020 — через atu2.com.
- ↑ 'BONO WAS BREAKING BOTTLES IN THE BACK..'. U2.com. Live Nation Entertainment. 25 жовтня 2005. Процитовано 9 грудня 2020.
- ↑ Hits of the Week (PDF). Record World. 18 квітня 1981. с. 1. Процитовано 23 лютого 2023.
- ↑ Snider, Mike (28 вересня 2015). 'Rock Band 4' gets U2 as music video game rivalry reboots. USA Today. Gannett Company. Процитовано 28 вересня 2015.
- ↑ The 500 Greatest Songs Since You Were Born. Blender (41). Жовтень 2005. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 2 липня 2010.
- ↑ O'Riordan, Rocky (interviewer) (26 листопада 2020). Boy: The 40th Anniversary Special (Radio broadcast). U2 X-Radio: Sirius XM.
- ↑ Kent, David (1993). Australian Чарт Book 1970–1992 (вид. illustrated). St Ives, N.S.W.: Australian Чарт Book. с. 317. ISBN 0-646-11917-6.
- ↑ Charts.org.nz — U2 — I Will Follow. Top 40 Singles. Hung Medien.
- ↑ "U2 Chart History (Dance Club Songs)". Billboard.
- ↑ Nederlandse Top 40 — U2 search results (нід.). Stichting Nederlandse Top 40.
- ↑ U2 – Чарт History. Billboard. Процитовано 6 лютого 2014.
Посилання
- I Will Follow лірика [Архівовано 13 січня 2009 у Wayback Machine.]
- I Will Follow історія виконання [Архівовано 29 січня 2013 у Wayback Machine.]
