Red Hill Mining Town

«Red Hill Mining Town» — пісня рок-гурту U2, що стала шостим треком в альбомі The Joshua Tree 1987 року. Робота над чорновою версією композиції розпочалася ще 1985 року під час ранніх сесій запису платівки. Текст присвячено страйку британських шахтарів 1984—1985 років, організованому Національною спілкою гірників у відповідь на плани Національного вугільного управління закрити нерентабельні шахти. У лютому 1987 року режисер Ніл Джордан відзняв музичне відео на цю пісню. Спочатку гурт планував випустити трек як другий сингл альбому, проте зрештою надав перевагу композиції «I Still Haven't Found What I'm Looking For».

У квітні 2017 року продюсер Стів Ліллівайт представив новий мікс пісні, який вийшов окремим синглом^[1].

1984 року Національна спілка гірників оголосила страйк через рішення британського Національного вугільного управління ліквідувати значну частину вугільних шахт країни. Уряд Маргарет Тетчер виступив категорично проти протестів. Конфлікт призвів до глибокого розколу в суспільстві та запеклих сутичок між пікетувальниками й поліцією. Цей спір став одним із найбільш болючих громадянських протистоянь у Британії XX століття, завдавши важкого соціально-економічного удару по робітничих громадах Уельсу, Мідлендсу та Півночі Англії^[2].

Того ж року Боб Ділан виступив у замку Слейн в Ірландії. Вокаліст U2 Боно взяв у нього інтерв'ю для журналу Hot Press, а згодом Ділан запросив співака виконати спільну пісню на сцені. Ця зустріч змусила Боно усвідомити, як багато йому ще потрібно навчитися у традиціях піснеписання та виконавської майстерності. Між музикантами зав'язалася дружба; Боно почав детально вивчати творчість Ділана, шукаючи зв'язки між ірландським та американським фолком, а також слухати пісні Брюса Спрінгстіна про робітничий клас. Зацікавленість гурту фольклорними традиціями проявилася під час виступу на ювілеї гурту The Dubliners у програмі The Late Late Show, де U2 виконали пісню Пеггі Сігер «Springhill Mining Disaster» про трагедію на шахті в Новій Шотландії^[2].

Ці ідеї втілилися в «Red Hill Mining Town», чорновий варіант якої створили наприкінці 1985 року^[3]. У тексті Боно зосередився на психологічному тиску, який страйк чинив на сім'ї та особисті стосунки гірників. Зокрема, натхненням слугувала книга Тоні Паркера «Red Hill: A Mining Community». Деякі критики закидали Боно брак політичної конкретики, проте співак пояснював, що його більше цікавили людські долі, а для аналізу самого страйку є компетентніші фахівці^[2].

Під час запису Боно лишився незадоволений початковим вокалом, зазначивши, що його голос звучить «як у багатія з набитими грошима кишенями, хоча це пісня про безробіття». Звукорежисер з'ясував, що такий ефект створював стереофонічний ревербератор, тому його вирішили прибрати^[4].

Зрештою гурт не був повністю задоволений фінальним результатом. Продюсер Стів Ліллівайт, який здійснював зведення, згадував, що трек так і не набув бажаного вигляду. Однією з проблем став супровід Arklow Silver Band, який звучав дещо не в тон. Через це Ліллівайту доручили підсилити партію синтезатора, оскільки 1986 року музиканти були вражені можливістю імітувати духові інструменти за допомогою клавішних^[5].

До 30-річчя альбому The Joshua Tree було створено нові мікси кількох пісень. Робота над оновленою «Red Hill Mining Town» відбувалася дистанційно: Ліллівайт перебував в Індонезії та спілкувався з гуртом електронною поштою. Переосмислюючи оригінал, продюсер визнав помилкою приглушення духових. Оскільки вони були записані лише на дві доріжки багатоканальної стрічки, використати Auto-Tune було неможливо. Натомість Ліллівайт скористався порадою гітариста The Rolling Stones Кіта Річардса: якщо інструмент звучить не в тон, його треба зробити гучнішим, щоб він «опанував звук». За словами Ліллівайта, звучання справжнього мідного оркестру виявилося набагато емоційнішим за клавішні^[5].

Під час зведення виникли труднощі через проникнення звуку з інших мікрофонів, оскільки U2 записували пісню наживо в студії. Гітарист Едж попросив зробити гітару гучнішою, а Боно, критично оцінивши свій колишній спів («Я ненавиджу цього співака»), наново записав вокал для куплетів. Ліллівайту вдалося органічно поєднати голос 56-річного Боно з вокалом 26-річного^[5].

У лютому 1987 року в Лондоні режисер Ніл Джордан відзняв музичне відео на цю пісню. Зйомки проходили в декораціях вугільної шахти. Кліп згодом увійшов до бонусного DVD ювілейного перевидання альбому.

Хоча пісню готували як другий сингл альбому, гурт залишився незадоволений відеороликом, а Боно мав труднощі з високими нотами під час репетицій перед The Joshua Tree Tour. У результаті синглом стала композиція «I Still Haven't Found What I'm Looking For». Барабанщик Ларрі Маллен пізніше назвав «Red Hill Mining Town» однією з «втрачених пісень», зауваживши, що попри величезний потенціал, вона була «перепродюсованою та недописаною»^[6].

Протягом 30 років композиція вважалася єдиною піснею з альбому, яку гурт ніколи не виконував на концертах (за винятком саундчеку в листопаді 1987 року). Лише 2017 року під час ювілейного туру The Joshua Tree Tour 2017 пісня вперше прозвучала наживо.

Білл Грем із часопису Hot Press порівняв цей трек з іншими баладами альбому, назвавши його «найбільш перевантаженим і буквальним». Він зауважив, що гурт занадто амбітно прагнув ефекту, проте назвав мелодію «безперечно потужною та заразливою»^[7]. Ніалл Стоукс підкреслив, що пісня красномовно передає «відчуття приреченості, що оточувало загибель тісно згуртованих шахтарських громад»^[2].

• McGee, Matt (2008). U2: A Diary. Omnibus Press. ISBN 978-1-84772-108-2.
• U2 (2006). McCormick, Neil (ред.). U2 by U2. London: HarperCollins. ISBN 0-00-719668-7.