Pride (In the Name of Love)

«Pride (In the Name of Love)»
Пісня U2
з альбому The Unforgettable Fire
Випущено3 вересня 1984
ФорматLP
Записано1983, Windmill Lane Studios, Дублін, Slane Castle, Міт (графство)
Жанррок, пост-панк, нова хвиля
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість03:48
ЛейблIsland Records
Автор слівБоно Редагувати інформацію у Вікіданих
ПродюсерБраян Іно, Даніель Лануа
КомпозиторАдам Клейтон[1], Едж, Боно і Ларрі Маллен Редагувати інформацію у Вікіданих
Автор пісніU2, Боно
Хронологія U2
Sunday Bloody Sunday
(1983) 		Pride (In the Name of Love)
(1984) 		The Unforgettable Fire (пісня)
(1985)

«Pride (In the Name of Love)» — пісня ірландського рок-гурту U2. Вона є другою композицією альбому 1984 року The Unforgettable Fire і була випущена як його головний сингл у вересні 1984 року. Продюсерами пісні виступили Браян Іно та Даніель Лануа. Написана про лідера руху за цивільні права Мартіна Лютера Кінга-молодшого, «Pride» отримала неоднозначні відгуки критиків на момент виходу, проте стала великим комерційним успіхом для U2. Відтоді вона перетворилася на одну з найпопулярніших пісень гурту, а багато хто переглянув її значення, визнавши однією з найкращих популярних рок-пісень усіх часів. Композиція увійшла до збірок гурту The Best of 1980–1990 та U218 Singles, а також була переосмислена та перезаписана для альбому Songs of Surrender (2023)[2].

У 2004 році журнал Rolling Stone поставив її на 378-ме місце у своєму списку «500 найкращих пісень усіх часів». Пісню також було включено до списку «500 пісень, що сформували рок-н-рол» за версією Зали слави рок-н-ролу.

Написання та запис

Мелодія та акорди до «Pride» були імпровізовані U2 під час саундчеку перед концертом у листопаді 1983 року на Гаваях у межах туру War Tour. Гітарист Едж вів гурт за собою через серію акордів, але після того, як хтось припустився помилки, інші учасники підхопили її та змінили напрямок. За словами Ніалла Стокса, це надало імпровізації «нового повороту»[3]. Після завершення туру гурт продовжував працювати над треком удома у вокаліста Боно — у вежі Мартелло в місті Брей (графство Віклов)[4], де Едж розробив гітарну партію для пісні[5]. Над «Pride» також працювали у замку Слейн під час сесій запису альбому The Unforgettable Fire, проте згодом її фінальну версію було переписано на студії Windmill Lane Studios (це була єдина пісня, яку довелося переписувати заново)[6].

Спочатку планувалося, що пісня буде присвячена гордості Рональда Рейгана за військову міць США. Проте книга Стівена Б. Оутса «Let The Trumpet Sound: A Life of Martin Luther King, Jr.» та біографія Малколма Ікса змусили Боно замислитися над різними сторонами кампаній за громадянські права — насильницькою та ненасильницькою. У наступні роки Боно висловлював невдоволення текстом, який він, разом з іншою піснею з Unforgettable Fire — «Bad», описував як «залишений на стадії простих начерків». Він каже, що піддався впливу Еджа та продюсерів Браяна Іно і Даніеля Лануа, які применшували потребу в доопрацюванні слів. Вони вважали, що імпресіоністична природа тексту додасть емоційної сили пісні, особливо для тих слухачів, які не володіють англійською мовою[7]. Під час запису Іно заохочував співака використовувати безглузді слова «як заглушки для тексту, який ще мав бути написаний»[8]. У книжці «U2 by U2» Боно сказав: «Я дивився на те, наскільки велична ця пісня, і думав: „Що це, в біса, взагалі таке?“ Це просто купа голосних звуків, що змовилися проти великої людини. Вона емоційно дуже виразна — якщо ви не розмовляєте англійською»[9].

У пісні міститься фактична помилка щодо вбивства Кінга: фраза «Early morning, April 4» (укр. Ранній ранок, 4 квітня), хоча насправді замах стався після 18:00. Боно визнає цю помилку і під час живих виступів часто змінює текст на «Early evening…» (укр. Ранній вечір…)[7]. Помилку виправлено в акустичній версії пісні, що увійшла до альбому гурту 2023 року Songs of Surrender; оновлений текст звучить так: «In the evening, April 4» (укр. Увечері, 4 квітня)[10].

Музичне відео

Було знято три варіанти музичного відео. Перший був відзнятий у серпні режисером Дональдом Кеммеллом; він містить початкові та фінальні кадри району Дублінських доків. Існує дві версії цього кліпу: чорно-біла та кольорова (сепія). Гурт не був задоволений роботою Кеммелла, тому вони погодилися на зйомку альтернативного варіанту своїм основним фотографом Антоном Корбейном. Друге відео було зняте в підвалі неподалік лондонського аеропорту Гітроу; у ньому учасники U2 суворо стоять перед стіною за умов поганого освітлення. Команда U2 також не була вражена цим результатом, тому було створено третє відео, скомпіловане з кадрів, знятих під час сесій запису The Unforgettable Fire у замку Слейн. У промоції переважно використовувалося оригінальне (чорно-біле) відео Кеммелла[11].

Сприйняття

«Pride» посіла 3-тє місце в британському чарті синглів. Пісня стала першим хітом гурту, що потрапив до топ-40 у Сполучених Штатах, де вона сягнула 33-ї позиції. Вона отримала значну ротацію на американських радіостанціях формату альбомний рок, а відеокліп часто транслювався на MTV, що допомогло U2 продовжити комерційний прорив, розпочатий альбомом War. У Новій Зеландії пісня посіла 1-ше місце — це був перший випадок, коли сингл U2 очолив хіт-парад будь-якої країни.

Початкова реакція критиків на «Pride» була неоднозначною, особливо щодо тексту. Роберт Крістгау у виданні The Village Voice нарікав на «моралізаторство з уславленням мучеництва Мартіна Лютера Кінга в дусі „підстав іншу щоку“»[12]. Тим часом Курт Лодер із Rolling Stone писав, що «„Pride“ тримається лише завдяки потужному біту та гучній, монотонній басовій лінії, а не шляхетності тексту, який нічим не примітний»[13]. Журнал Cash Box, навпаки, назвав її «захопливим гімном» із «потужним вокалом і гітарою», зауваживши, що «стиль написання та вокальна подача Боно — це чисте натхнення, так само як і стрімка ритм-секція»[14]. В опитуванні 240 музичних критиків Pazz & Jop за 1984 рік «Pride» посіла 12-те місце серед найкращих синглів року, що було вище за позицію самого альбому, який опинився на 29-му місці[15]. Показник цього синглу залишався найвищим серед усіх робіт U2, аж поки пісня «One» не посіла 8-ме місце у 1992 році[16].

Формати та список композицій

7-дюймове видання
#НазваТривалість
1.«Pride (In the Name of Love)»3:48
2.«Boomerang II»4:48
Подвійне 7-дюймове видання
#НазваТривалість
1.«Pride (In the Name of Love)»3:48
2.«4th of July» (подовжена версія)2:38
3.«Boomerang I» (інструментальна версія)2:47
4.«Boomerang II» (вокальна версія)4:48
12-дюймове британське та ірландське видання, а також перевидання на CD
#НазваТривалість
1.«Pride (In the Name of Love)»4:40
2.«Boomerang I» (інструментальна версія)2:47
3.«Boomerang II»4:48
4.«4th of July» (подовжена версія)2:38
12-дюймове альтернативне видання
#НазваТривалість
1.«Pride (In the Name of Love)»3:48
2.«Boomerang I» (інструментальна версія)2:47
3.«Boomerang II»4:48
4.«11 O'Clock Tick Tock» (подовжена версія)4:13
5.«Touch»3:25
Британське видання на касеті
#НазваТривалість
1.«Pride (In the Name of Love)»3:48
2.«Boomerang I» (інструментальна версія)2:47
3.«Boomerang II»4:48
4.«11 O'Clock Tick Tock» (подовжена версія)4:13
5.«A Celebration»2:57

Чарти

Сертифікації

Регіон Сертифікація Продажі
Бразилія (ABPD)[31] Платиновий 60 000double-dagger
Італія (FIMI)[32]
sales since 2009 		Золотий 35 000double-dagger
Нова Зеландія (RIANZ)[33] Платиновий 30 000double-dagger
Іспанія (PROMUSICAE)[34] Золотий 30 000double-dagger
Велика Британія (BPI)[35] Срібний 200 000double-dagger

double-daggerпродажі+прослуховування, що базуються лише на сертифікаціях

Примітки

  1. ↑ ACE Repertory
  2. ↑ Qureshi, Arusa (11 січня 2023). Listen to "reimagined and re-recorded" version of U2's 'Pride (In The Name Of Love)'. NME. Архів оригіналу за 1 березня 2023. Процитовано 1 березня 2023.
  3. ↑ Stokes (2005), pp. 52–53
  4. ↑ McCormick (2006), p. 147
  5. ↑ Morse, Steve (29 листопада 1984). U2 Charts New Sound. The Boston Globe. sec. Calendar, p. 10.
  6. ↑ Prendergast, Mark (Вересень 1987). The Magic of Daniel Lanois (Part 2). Sound On Sound. с. 42.
  7. ↑ а б McCormick (2006), p. 151
  8. ↑ Zoladz, Lindsay (19 липня 2024). 10 Outstanding Brian Eno Productions. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 29 липня 2024.
  9. ↑ McCormick (2006), p. 179
  10. ↑ Sherwin, Adam (16 січня 2023). Bono corrects Martin Luther King assassination error on new version of U2's Pride. The i Paper (амер.). Процитовано 24 березня 2025.
  11. ↑ McGee (2008), p. 76
  12. ↑ Village Voice Consumer Guide, «The Unforgettable Fire».
  13. ↑ Loder, Kurt (11 жовтня 1984). The Unforgettable Fire Album Review. Rolling Stone.
  14. ↑ Reviews (PDF). Cash Box. 20 жовтня 1984. с. 9. Процитовано 26 липня 2022.
  15. ↑ «The 1984 Pazz & Jop Critics Poll». Retrieved 14 December 2006.
  16. ↑ «The 1992 Pazz & Jop Critics Poll». Retrieved 14 December 2006.
  17. ↑ Kent, David (1993). Australian Чарт Book 1970–1992. St Ives, NSW: Australian Чарт Book. ISBN 0-646-11917-6.
  18. ↑ Ultratop.be - U2 - Pride (In the Name of Love) (нід.). Ultratop 50. ULTRATOP & Hung Medien / hitparade.ch.
  19. ↑ Search Results: Pride U2. RPM. 24 листопада 1984. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 листопада 2009.
  20. ↑ Musicline.de — Chartverfolgung — U2 — Pride (In the Name of Love) (нім.). Media Control Charts. PhonoNet GmbH.
  21. ↑ Irish Singles Чарт. The Irish Charts. Процитовано 23 листопада 2009. Note: U2 must be searched manually.
  22. ↑ Classifiche. Musica e dischi (італ.). Процитовано 28 травня 2022. Set «Tipo» on «Singoli». Then, in the «Artista» field, search «U2».
  23. ↑ Nederlandse Top 40 — week 41, 1984 (нід.). Stichting Nederlandse Top 40. Перевірено 25 вересня 2021.
  24. ↑ а б в г U2 – Pride (In the Name of Love). Hung Medien. Процитовано 23 листопада 2009.
  25. ↑ EveryHit.com search results: U2. Everyhit.com. Процитовано 22 листопада 2009. Note: U2 must be searched manually.
  26. ↑ а б Pride (In the Name of Love) на сайті AllMusic (англ.)
  27. ↑ Kent Music Report No 548 – 31 грудня 1984 > National Top 100 Singles for 1984. Kent Music Report. Процитовано 23 січня 2023 — через Imgur.com.
  28. ↑ Jaaroverzichten 1984. Ultratop. Процитовано 22 квітня 2021.
  29. ↑ Top 100-Jaaroverzicht van 1984. Dutch Top 40. Процитовано 22 квітня 2021.
  30. ↑ Jaaroverzichten – Single 1984. dutchcharts.nl. Процитовано 22 квітня 2021.
  31. ↑ Brazilian single certifications – U2 – Pride (In the Name of Love) (Португальська) . Pro-Música Brasil. Процитовано 28 серпня 2024.
  32. ↑ Italian single certifications – U2 – Pride (In the Name of Love) (Італійська) . Італійська асоціація компаній звукозапису (FIMI). Процитовано 28 червня 2021.
  33. ↑ New Zealand single certifications – U2 – Pride (In the Name of Love). Radioscope. Процитовано 29 липня 2025. Напишіть Pride (In the Name of Love) у полі "Search:".
  34. ↑ Spanish single certifications – U2 – Pride (In the Name of Love. El portal de Música. Productores de Música de España. Процитовано 27 лютого 2024.
  35. ↑ British single certifications – U2 – Pride (In the Name of Love) (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI). Процитовано 19 березня 2021.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.