Canis lupus beothucus

Canis lupus beothucus
Змонтований зразок
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Псові (Canidae)
Рід: Пес (Canis)
Вид:
Підвид:
Canis lupus beothucus (C. l. beothucus)
Триноміальна назва
Canis lupus beothucus
Allen & Barbour, 1937
Історичний та сучасний ареал підвидів сірого вовка в Північній Америці

Canis lupus beothucus (Ньюфаундлендський вовк) — викопний підвид сірого вовка, який мешкав на Ньюфаундленді. Основним джерелом їжі для цього виду були ньюфаундлендські карибу, на яких вовки полювали й залежали від них. Восени та на початку зими деякі вовки ставали білими, тоді як інші залишалися темними. Рештки вовків виявлено у Л'Анс-о-Медоуз — скандинавському поселенні, розташованому на півночі Ньюфаундленду, що датується приблизно 980–1020 роками.[2]

Опис

Його описують як вовка середнього розміру[3] з витонченою черепною будовою, з білим хутром із чорною смугою вздовж хребта. Нині екологічну нішу ньюфаундлендського вовка займають койоти. У порівнянні з материковими родичами, цей підвид має разючу відмінність у внутрішніх кутах додаткових горбків зубів, що дозволяє чітко відрізнити його від інших підвидів. [4]За повідомленнями, останній екземпляр убито в 1911 році.[1]

Історія

Європейські поселенці вважали вовка вбивцею великої рогатої худоби, тому розпочали кампанію з винищення вовків з метою повного знищення популяції цього хижака на острові. 14 вересня 1839 року колоніальна влада оголосила винагороду в розмірі п’яти фунтів за кожного вбитого вовка. Внаслідок цього відстріл, встановлення пасток і рішучі методи контролю за хижаками призвели до стрімкого скорочення чисельності вовків на Ньюфаундленді.

Одночасно з цим на острові зменшилася й популяція північних оленів-карибу — одного з основних об'єктів полювання вовків. У 1911 році був застрелений останній дикий вовк, хоча офіційною датою зникнення виду вважається 1930 рік.

Підвид не був формально описаний до свого зникнення. У результаті для наукової назви цього вимерлого підвиду використали слово Беотук — так називались корінні мешканці Ньюфаундленду, що також зникли.

Таксономія

Цього вовка визнано підвидом C. lupus згідно з таксономічним довідником «Mammal Species of the World» (2005) [5] . Близько 10 000 років тому Лаврентійський льодовиковий щит з’єднав Ньюфаундленд і Лабрадор, що дало можливість вовкам з Лабрадору колонізувати територію, яка згодом стала Ньюфаундлендом[6].

Нещодавні спостереження

У 2019 році на Ньюфаундленді застрелили вовка, сплутавши його з койотом[7]. ДНК-експертиза встановила, що цей зразок, а також другий вовк, знайдений на Ньюфаундленді, є лабрадорськими вовками. Цей підвид часто зустрічається у сусідньому Лабрадорі, але є рідкісним для Ньюфаундленду[8].

Примітки

  1. а б Allen, Glover M (1942). Newfoundland wolf. Extinct and vanishing mammals of the western hemisphere with the marine species of all the oceans. American Committee for International Wild Life Protection. с. 205—206. OCLC 602905667.
  2. Haywood, John (1 травня 2024). Northmen: The Viking Saga, 793–1241 AD (англ.). Macmillan. ISBN 978-1-250-10615-5.
  3. Mech, L. David (1981). The Wolf: The Ecology and Behavior of an Endangered Species. University of Minnesota Press. с. 352. ISBN 978-0-8166-1026-6.
  4. Allen, Glover M.; Barbour, Thomas (Травень 1937). The Newfoundland Wolf. Journal of Mammalogy. 18 (2): 229. doi:10.2307/1374474. JSTOR 1374474.
  5. Шаблон:MSW3 Wozencraft beothucus, с. 576, на «Google Books»
  6. Everts, Lee (24 серпня 2019). Maybe They're Not So Bad After All - Another look at some of the less popular animals in Newfoundland & Labrador (англ.). Lulu.com. с. 180. ISBN 978-1-9990798-0-2.
  7. The Newfoundland Wolf is Back. Whale House. 4 лютого 2019. Архів оригіналу за 29 липня 2024. Процитовано 16 лютого 2021.Шаблон:Self-published inline
  8. DNA samples prove 2nd wolf in Newfoundland. CBC News. 23 серпня 2012.