Canis lupus beothucus

Canis lupus beothucus
Змонтований зразок
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Псові (Canidae)
Рід: Пес (Canis)
Вид:
Підвид:
†Canis lupus beothucus (C. l. beothucus)
Триноміальна назва
Canis lupus beothucus
Allen & Barbour, 1937
Історичний та сучасний ареал підвидів сірого вовка в Північній Америці

Canis lupus beothucus (Ньюфаундлендський вовк) — викопний підвид сірого вовка, який мешкав на Ньюфаундленді. Основним джерелом їжі для цього виду були ньюфаундлендські карибу, на яких вовки полювали й залежали від них. Восени та на початку зими деякі вовки ставали білими, тоді як інші залишалися темними. Рештки вовків виявлено у Л'Анс-о-Медоуз — скандинавському поселенні, розташованому на півночі Ньюфаундленду, що датується приблизно 980–1020 роками.[2]

Опис

Його описують як вовка середнього розміру[3] з витонченою черепною будовою, з білим хутром із чорною смугою вздовж хребта. Нині екологічну нішу ньюфаундлендського вовка займають койоти. У порівнянні з материковими родичами, цей підвид має разючу відмінність у внутрішніх кутах додаткових горбків зубів, що дозволяє чітко відрізнити його від інших підвидів. [4]За повідомленнями, останній екземпляр убито в 1911 році.[1]

Історія

Європейські поселенці вважали вовка вбивцею великої рогатої худоби, тому розпочали кампанію з винищення вовків з метою повного знищення популяції цього хижака на острові. 14 вересня 1839 року колоніальна влада оголосила винагороду в розмірі п’яти фунтів за кожного вбитого вовка. Внаслідок цього відстріл, встановлення пасток і рішучі методи контролю за хижаками призвели до стрімкого скорочення чисельності вовків на Ньюфаундленді.

Одночасно з цим на острові зменшилася й популяція північних оленів-карибу — одного з основних об'єктів полювання вовків. У 1911 році був застрелений останній дикий вовк, хоча офіційною датою зникнення виду вважається 1930 рік.

Підвид не був формально описаний до свого зникнення. У результаті для наукової назви цього вимерлого підвиду використали слово Беотук — так називались корінні мешканці Ньюфаундленду, що також зникли.

Таксономія

Цього вовка визнано підвидом C. lupus згідно з таксономічним довідником «Mammal Species of the World» (2005) [5] . Близько 10 000 років тому Лаврентійський льодовиковий щит з’єднав Ньюфаундленд і Лабрадор, що дало можливість вовкам з Лабрадору колонізувати територію, яка згодом стала Ньюфаундлендом[6].

Нещодавні спостереження

У 2019 році на Ньюфаундленді застрелили вовка, сплутавши його з койотом[7]. ДНК-експертиза встановила, що цей зразок, а також другий вовк, знайдений на Ньюфаундленді, є лабрадорськими вовками. Цей підвид часто зустрічається у сусідньому Лабрадорі, але є рідкісним для Ньюфаундленду[8].

Примітки

  1. ↑ а б Allen, Glover M (1942). Newfoundland wolf. Extinct and vanishing mammals of the western hemisphere with the marine species of all the oceans. American Committee for International Wild Life Protection. с. 205—206. OCLC 602905667.
  2. ↑ Haywood, John (1 травня 2024). Northmen: The Viking Saga, 793–1241 AD (англ.). Macmillan. ISBN 978-1-250-10615-5.
  3. ↑ Mech, L. David (1981). The Wolf: The Ecology and Behavior of an Endangered Species. University of Minnesota Press. с. 352. ISBN 978-0-8166-1026-6.
  4. ↑ Allen, Glover M.; Barbour, Thomas (Травень 1937). The Newfoundland Wolf. Journal of Mammalogy. 18 (2): 229. doi:10.2307/1374474. JSTOR 1374474.
  5. ↑ Шаблон:MSW3 Wozencraft beothucus, с. 576, на «Google Books»
  6. ↑ Everts, Lee (24 серпня 2019). Maybe They're Not So Bad After All - Another look at some of the less popular animals in Newfoundland & Labrador (англ.). Lulu.com. с. 180. ISBN 978-1-9990798-0-2.
  7. ↑ The Newfoundland Wolf is Back. Whale House. 4 лютого 2019. Архів оригіналу за 29 липня 2024. Процитовано 16 лютого 2021.Шаблон:Self-published inline
  8. ↑ DNA samples prove 2nd wolf in Newfoundland. CBC News. 23 серпня 2012.