Cerdocyonina
| Cerdocyoninans | |
|---|---|
| |
| Чотири представники підтриби за годинниковою стрілкою, починаючи зверху ліворуч: Chrysocyon brachyurus, Speothos venaticus, Cerdocyon thous, Lycalopex culpaeus | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Підродина: | Caninae |
| Триба: | Canini |
| Підтриба: | Cerdocyonina Tedford et al., 2009[1] |
| Роди[1] | |
 Вікісховище: Cerdocyonina
| |
Cerdocyonina — підтриба хижих ссавців з родини псових, ендеміки Америки. Хоча Cerdocyonina зовнішністю й поведінкою схожі на лисиць (Vulpini), вони ближче пов'язані з псами (Canina).
Таксономія
Cerdocyonina — природна еволюційна лінія, спільний предок якої був сестринським таксоном до лінії Eucyon–Canis–Lycaon. У викопному літописі Північної Америки ця група представлена: Cerdocyon — приблизно 6–5 мільйонів років тому, Theriodictis та Chrysocyon — приблизно 5–4 мільйони років тому[2]:150.
Викопні рештки великої форми вимерлого роду Theriodictis, що датуються приблизно 2 мільйонами років тому, були знайдені у Флориді. У цей період — до утворення Панамського перешийку — в Північній Америці також були присутні гривастий вовк (Chrysocyon brachyurus) та вимерлий вид крабоїдної лисиці (Cerdocyon). Цей факт вказує на північноамериканське походження клади Cerdocyonina[3]:53.
До 1990-х років існували різні систематичні гіпотези щодо еволюційних зв’язків серед південноамериканських псових. Найпоширенішою була концепція, запропонована Ланггутом в 1969[4] та 1970[5] роках, згідно з якою визнавалися три роди та декілька підродів:
- Рід Cerdocyon
- Підрід Atelocynus
- Підрід Cerdocyon
- Підрід Speothos
- Рід Dusicyon
- Підрід Lycalopex (Ланггут визнавав його під назвою Pseudalopex)
- Підрід †Dusicyon
- Рід Chrysocyon
Морфологічні та ДНК-дослідження показують, що південноамериканські псові — найрізноманітніша група псових на будь-якому континенті — утворюють природну (монофілетичну) групу[3].
Ці таксони, які демонструють широкий спектр адаптацій, діагностуються за такими синапоморфіями: кутовий відросток нижньої щелепи широкий, може не мати гачкуватого завершення; мМає розширення для прикріплення крилоподібних м'язів, особливо медіальної гілки внутрішнього крилоподібного м’яза; задній горбик p3 слабко розвинений або відсутній; горбики гіпоконід і ентоконід першого нижнього моляра (m1) з’єднані крістидами (гребенями). Представники групи Cerdocyonina не мають яскраво вираженої дугоподібної виличної дуги, а також часто позбавлені другого заднього горбика на четвертому премолярі (p4), розташованого між цингулюмом і великим першим горбиком. Це свідчить про примітивніші морфологічні риси у порівнянні з Eucyon і його сестринською групою — підтрибою Canina, яка має ці синапоморфії.
— Річард Г. Тедфорд[1]
У 2018 році дослідження показало, що вимерлий південноамериканський вид Canis gezi не належить до роду Canis і має бути класифікований у складі Cerdocyonina. Проте, новий рід для нього запропонований не був[6].
Кладограма
Кладограма, наведена нижче, базується на філогенезі Ліндблад-То та ін. (2005)[7]:
| Canini |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
Примітки
- ↑ а б в Tedford, Richard H.; Wang, Xiaoming; Taylor, Beryl E. (2009). Phylogenetic Systematics of the North American Fossil Caninae (Carnivora: Canidae) (PDF). Bulletin of the American Museum of Natural History. 325: 1—218. doi:10.1206/574.1. Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2020. Процитовано 17 квітня 2022.
- ↑ Wang, Xiaoming; Tedford, Richard H. (2008). Dogs: Their Fossil Relatives and Evolutionary History. Columbia University Press, New York. с. 1—232. ISBN 978-0-231-13529-0.
- ↑ а б Wang, X.; Tedford, R.H. (2007). Ch1-Evolutionary History of Canids. У Jensen, Per (ред.). The Behavioural Biology of Dogs (вид. 1). Cabi Publishing. с. 11. ISBN 978-1-84593-187-2.
- ↑ Lannguth, A. (1969). Die südamerikanischen Canidae unter besonderer Berücksichtigung des Mähnenwolfes Chrysocyon brachyurus Illiger: (Morphologische, systematische und phylogenetische Untersuchungen) - The South American Canidae with special reference to the maned wolf Chrysocyon brachyurus Illiger: Morphological, systematic, and phylogenetic studies. Geest und Portig.
- ↑ Lannguth, A. (1970). Una nueva clasificación de los cánidos sudamericanos. Actas del IV Congreso Latinoamericano de Zoología. 1: 129—143.
- ↑ Zrzavý, Jan; Duda, Pavel; Robovský, Jan; Okřinová, Isabela; Pavelková Řičánková, Věra (2018). Phylogeny of the Caninae (Carnivora): Combining morphology, behaviour, genes and fossils. Zoologica Scripta. 47 (4): 373—389. doi:10.1111/zsc.12293. S2CID 90592618.
- ↑ Lindblad-Toh, K.; Wade, C. M.; Mikkelsen, T. S.; Karlsson, E. K.; Jaffe, D. B.; Kamal, M.; ... & Lander, E. S. Genome sequence, comparative analysis and haplotype structure of the domestic dog // Nature. — 2005. — Вип. 438. — № 7069. — С. 803–819. — DOI:10.1038/nature04338.