Phlaocyon

Phlaocyon
Період існування: ранній олігоцен — ранній міоцен
Типовий екземпляр Phlaocyon leucosteus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Псові (Canidae)
Підродина: Borophaginae
Триба: Phlaocyonini
Рід: Phlaocyon
Matthew, 1899, p. 54
Типовий вид
P. leucosteus
Види

Див. текст

Синоніми
Вікісховище: Phlaocyon

Phlaocyon — вимерлий рід підродини псових Borophaginae, що родом із Північної Америки. Він жив від раннього олігоцену до епохи раннього міоцену, 33.3–16.3 Ma[1].

Анатомія

Флаоціон мав близько 80 сантиметрів задовжки і був більше схожий на кішку чи ракуна, ніж на собаку, але анатомія його черепа показує, що він був примітивним псовим. Флаоціон, ймовірно, жив як ракун, часто лазячи на дерева. Його голова була короткою, широкою, з очима, спрямованими вперед. На відміну від сучасних канідів, у Флаоциона не було спеціальних зубів для нарізання м'яса. Вважається, що він був всеїдним[2].

Види

Примітки

  1. Phlaocyon. Fossilworks. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 17 грудня 2021.
  2. Palmer, 1999, p. 312

Джерела