Protocyon
| ?Protocyon | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Псовиді (Canoidea) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Рід: | † Protocyon Giebel 1855 |
| Види | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Protocyon |
 Віківиди: | Protocyon |
 EOL: | 4445235 |
| Fossilworks: | 41238 |
Protocyon — викопний рід невеликих псових, населяв Південну та Північну Америку, у середньому та пізньому плейстоцені 781 — 12 тис. років тому.[1]
Опис
Protocyon був гіперхижаком, про що свідчать його зубні адаптації. Як і багато інших великих псових, він, найімовірніше, полював зграєю. Його здобиччю були переважно травоїдні та листоїдні тварини середнього розміру. На скам’янілостях виявлено сліди укусів, які вказують, що він міг полювати на Glyptotherium[2]. Знайдений корінний зуб у районі Санта-Віторія-ду-Палмар (Бразилія) дозволив оцінити масу тіла особини 25 — 37 кг, що є помірним розміром у порівнянні з іншими великими псовими, включно з Aenocyon dirus[3]:219. Проте, попри свій менший розмір, ізотопний аналіз показав, що здобич Protocyon була подібна на здобич Smilodon populator, що свідчить про харчову конкуренцію між цими хижаками за ту саму здобич[4].
Таксономія
Protocyon вперше описаний Гібелем в 1855 році і віднесений до родини псових палеонтологом Керроллом в 1988 році[5]:634. Також існує думка, що вид Theriodictis tarijensis варто віднести до роду Protocyon[6]. Цей рід є представником лінії Cerdocyonina (південноамериканські псові), і його найближчим сучасним родичем ймовірно є Speothos venaticus.
Кладограма
| Cerdocyonina |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Палеобіологія
Раціон P. troglodytes включав Notiomastodon platensis, Megatherium americanum, Toxodon platensis, Hippidion principale та Equus neogeus.[7] На відміну від сучасних йому хижаків — S. populator та Arctotherium wingei, — стабільні ізотопи, отримані із зубів, свідчать, що P. troglodytes у Бразильському міжтропічному регіоні (BIR) віддавав перевагу відкритим саванним середовищам.[8]
Ареал
Викопні рештки Protocyon були виявлені в таких геологічних формаціях: Ньюапуа та Тариха в Болівії, Ворохуе в провінції Буенос-Айрес, Аргентина, півострів Санта-Елена в Еквадорі, формація Сопас в Уругваї, бітумне родовище Менеде-Інсьярте у Венесуелі, а також на кількох ділянках у Бразилії, зокрема у формації Жандайра.[9]
Крім того, скам’янілості псових із провалля Ойо-Негро в печерній системі Сак-Актун, Мексика, які спершу були ідентифіковані як рештки койота, були повторно класифіковані як рештки P. troglodytes Schubert та ін., (2019) (2019). Це вказує на те, що представники цього таксона також мешкали на півдні Північної Америки.[10]:2
Примітки
- ↑ Protocyon [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ Araújo-Júnior, Hermínio Ismael de; Barbosa, Fernando Henrique de Souza; Silva, Lucas Henrique Medeiros da (Лютий 2017). Overlapping paleoichnology, paleoecology and taphonomy: Analysis of tooth traces in a Late Pleistocene-early Holocene megafaunal assemblage of Brazil and description of a new ichnotaxon in hard substrate. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology (англ.). Rio de Janeiro: Elsevier. 468: 122—128. Bibcode:2017PPP...468..122A. doi:10.1016/j.palaeo.2016.12.007. ISSN 0031-0182.
- ↑ Oliveira, Édison V.; Prevosti, Francisco J.; Pereira, Jamil C. (Грудень 2005). Protocyon Troglodytes (Lund) (Mammalia, Carnivora) in the late Pleistocene of Rio Grande Do Sul and their Paleoecological Significance (PDF). Revista Brasileira de Paleontologia (англ.). Brazil: Sociedade Brasileira de Paleontologia. 8 (3): 215—220. ISSN 1519-7530. Архів (PDF) оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Bocherens, Hervé; Cotte, Martin; Bonini, Ricardo; Scian, Daniel; Straccia, Pablo; Soibelzon, Leopoldo; Prevosti, Francisco J. (1 травня 2016). Paleobiology of sabretooth cat Smilodon populator in the Pampean Region (Buenos Aires Province, Argentina) around the Last Glacial Maximum: Insights from carbon and nitrogen stable isotopes in bone collagen. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 449: 463—474. Bibcode:2016PPP...449..463B. doi:10.1016/j.palaeo.2016.02.017. hdl:11336/43965.
- ↑ Carroll, Robert Lynn (1988). Vertebrate Paleontology and Evolution (англ.). New York: W. H. Freeman and Company. ISBN 978-0716718222. OCLC 453330574. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Prevosti, Francisco J.; Forasiepi, Analía M. (2010). Phylogeny of the large extinct South American Canids (Mammalia, Carnivora, Canidae) using a “total evidence” approach. Cladistics.
- ↑ Prevosti, Francisco J.; Schubert, Blaine W. (14 серпня 2013). First taxon date and stable isotopes (δ13C, δ15N) for the large hypercarnivorous South American canid Protocyon troglodytes (Canidae, Carnivora). Quaternary International (англ.). 305: 67—73. doi:10.1016/j.quaint.2012.07.003. hdl:11336/9341. Процитовано 10 квітня 2025 — через Elsevier Science Direct.
- ↑ Dantas, Mário André Trindade; Bernardes, Camila; Asevedo, Lidiane; Rabito Pansani, Thaís; De Melo França, Lucas; Santos De Aragão, Wilcilene; Da Silva Santos, Franciely; Cravo, Elisa; Ximenes, Celso (4 березня 2022). Isotopic palaeoecology ( δ 13 C) of three faunivores from Late Pleistocene of the Brazilian intertropical region. Historical Biology (англ.). 34 (3): 507—514. Bibcode:2022HBio...34..507D. doi:10.1080/08912963.2021.1933468. ISSN 0891-2963. Процитовано 2 травня 2024 — через Taylor and Francis Online.
- ↑ Alroy, John, ред. (2021). Protocyon Giebel 1855 (canid). Fossilworks (англ.). Sydney: Macquarie University. Процитовано 17 грудня 2021.
- ↑ Schubert, Blaine W. та ін. (2019). Yucatán carnivorans shed light on the Great American Biotic Interchange. Biology Letters (англ.). London: Royal Society. 15 (5): 1—6. doi:10.1098/rsbl.2019.0148. PMC 6548739. PMID 31039726. 20190148.