Cuon alpinus europaeus
| ?Cuon alpinus europaeus Час існування: середина-кінець плейстоцену | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Псовиді (Canoidea) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Підродина: | Caninae |
| Рід: | Куон |
| Вид: | Куон гірський |
| Підвид: | †Cuon alpinus europaeus Bourguignat, 1868 |
| Fossilworks: | 476462 |
Cuon alpinus europaeus — викопний підвид куона гірського або червоного вовка, що мешкав на більшій частині Західної та Центральної Європи впродовж другої половини плейстоцену. Він практично не відрізнявся від сучасного гірського куона, за винятком помітно більшого розміру. За своїми розмірами C. a. europaeus наближався до сучасного сірого вовка.[1].
Вимирання
Він вимер на території Європи наприкінці останнього льодовикового періоду[1], хоча, можливо, зберігся на Піренейському півострові до початку голоцену[2]. Одним з факторів, що сприяв його вимиранню, була міжвидова конкуренція з сірим вовком і іншими великими псовими[3].
Конкуренція
650–450 тис років тому в Європі відкриті території були заселені Lycaon lycaonoides, тоді як C. a. priscus віддавав перевагу лісам та височинам. Ранній дрібний вовк Canis mosbachensis співіснував у всіх цих середовищах. 480–430 тисячами років тому чисельність і ареал L. lycaonoides почали зменшуватися, і приблизно 450–400 тис. років тому цей вид повністю зник з Євразії. 400–300 тис. років тому куон і вовк все ще були подібні за розмірами, однак вовк поступово збільшувався в розмірах. 300–250 тис. років тому вовк зайняв домінантну екологічну нішу, яку раніше займав L. lycaonoides. Через конкуренцію з вовком C. alpinus зменшився в розмірах і пристосувався до полювання та життя у лісах, горах і на височинах[4].
Європейський куон також мав прямі контакти з людьми на Піренейському півострові. Свідченням цього є символічно розміщені кістки на граветтській стоянці в Астурії[5].
Примітки
- ↑ а б Kurtén, Björn (1968), Pleistocene mammals of Europe, Weidenfeld and Nicolson, pp. 111—114
- ↑ Ripoll, P. et al. (2010), Presence of the genus Cuon in upper Pleistocene and initial Holocene sites of the Iberian Peninsula: new remains identified in archaeological contexts of the Mediterranean region, Journal of Archaeological Science, 37: 437—450
- ↑ Petrucci, M. et al. (2012). The Middle-Late Pleistocene Cuon Hodgson, 1838 (Carnivora, Canidae) from Italy. Bollettino della Società Paleontologica Italiana, 51 (2), 2012, 137—148
- ↑ Marciszak, Adrian; Kropczyk, Aleksandra; Lipecki, Grzegorz (2021). The first record of Cuon alpinus (Pallas, 1811) from Poland and the possible impact of other large canids on the evolution of the species. Journal of Quaternary Science. 36 (6): 1101—1121. Bibcode:2021JQS....36.1101M. doi:10.1002/jqs.3340. S2CID 237776346.
- ↑ Sanchis, Alfred; Duarte, Elsa; Pérez, Leopoldo; Real, Cristina; Gómez-Olivencia, Asier; Pastor, Francisco; de la Rasilla, Marco (Лютий 2025). Morphometry of a partial Late Pleistocene dhole (Cuon alpinus europaeus (Bourguignat, 1868); Carnivora, Canidae) skeleton from Llonin Cave (Asturias, Spain) and its taphonomic origin. Geobios (англ.). 88—89: 227—240. doi:10.1016/j.geobios.2024.03.001. Процитовано 10 квітня 2025 — через Elsevier Science Direct.