Prototocyon
| Prototocyon Період існування: середній плейстоцен — пізній плейстоцен
| |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Триба: | Лисиці (Vulpini) |
| Рід: | †Prototocyon Pohle, 1928 |
| Типовий вид | |
| †Prototocyon curvipalatus Bose, 1880
| |
| Види | |
| |
| Синоніми | |
| |
Prototocyon — викопний рід великих псових, ендемічний для Південної та Північної Америки, який існував від середнього до пізнього плейстоцену — приблизно від 781 000 до 12 000 років тому.
Опис
Protocyon був гіперхижаком, на що вказують його зубні адаптації. Як і багато інших великих псових, він, найімовірніше, полював зграєю. Його здобиччю ставали травоїдні та листоїдні тварини середнього розміру, а сліди укусів на скам’янілостях свідчать, що він міг полювати навіть на Glyptotherium. Знахідка корінного зуба в місті Санта-Віторія-ду-Палмар (Бразилія) свідчить про вагу цієї особини в межах 25–37 кг[1]:219, що є доволі невеликим розміром порівняно з іншими псовими, зокрема жахливим вовком. Проте, попри відносно невеликі розміри, ізотопний аналіз показав, що його раціон частково збігався з раціоном Smilodon populator — шаблезубого котового. Це свідчить про потенційну конкуренцію за одну й ту ж здобич.[2]
Таксономія
Protocyon описаний Гібелем в 1855 році та віднесений до родини псових (Canidae) Карролом в 1988 році.[3]:634 Будучи представником лінії Cerdocyonina, найближчим сучасним родичем Protocyon, ймовірно, є Speothos venaticus.
Палеобіологія
P. troglodytes полював на Notiomastodon platensis, Megatherium americanum, Toxodon platensis, Hippidion principale та Equus neogeus[4]. На відміну від сучасних йому хижаків — Smilodon populator та Arctotherium wingei, — ізотопний аналіз зубної емалі свідчить, що P. troglodytes у Бразильському міжтропічному регіоні (BIR) віддавав перевагу відкритим саванним середовищам.[5]
Ареал
Викопні рештки Protocyon були виявлені в таких геологічних формаціях: Ньюапуа та Тариха в Болівії, Ворохуе в провінції Буенос-Айрес, Аргентина, півострів Санта-Елена в Еквадорі, формація Сопас в Уругваї, бітумне родовище Менеде-Інсьярте у Венесуелі, а також на кількох ділянках у Бразилії, зокрема у формації Жандайра.[6]
Крім того, скам’янілості псових із провалля Ойо-Негро в печерній системі Сак-Актун, Мексика, які спершу були ідентифіковані як рештки койота, були повторно класифіковані як рештки P. troglodytes Schubert та ін., (2019) (2019). Це вказує на те, що представники цього таксона також мешкали на півдні Північної Америки.[7]:2
Примітки
- ↑ Oliveira, Édison V.; Prevosti, Francisco J.; Pereira, Jamil C. (Грудень 2005). Protocyon Troglodytes (Lund) (Mammalia, Carnivora) in the late Pleistocene of Rio Grande Do Sul and their Paleoecological Significance (PDF). Revista Brasileira de Paleontologia (англ.). Brazil: Sociedade Brasileira de Paleontologia. 8 (3): 215—220. ISSN 1519-7530. Архів (PDF) оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Bocherens, Hervé; Cotte, Martin; Bonini, Ricardo; Scian, Daniel; Straccia, Pablo; Soibelzon, Leopoldo; Prevosti, Francisco J. (1 травня 2016). Paleobiology of sabretooth cat Smilodon populator in the Pampean Region (Buenos Aires Province, Argentina) around the Last Glacial Maximum: Insights from carbon and nitrogen stable isotopes in bone collagen. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 449: 463—474. Bibcode:2016PPP...449..463B. doi:10.1016/j.palaeo.2016.02.017. hdl:11336/43965.
- ↑ Carroll, Robert Lynn (1988). Vertebrate Paleontology and Evolution (англ.). New York: W. H. Freeman and Company. ISBN 978-0716718222. OCLC 453330574. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Prevosti, Francisco J.; Schubert, Blaine W. (14 серпня 2013). First taxon date and stable isotopes (δ13C, δ15N) for the large hypercarnivorous South American canid Protocyon troglodytes (Canidae, Carnivora). Quaternary International (англ.). 305: 67—73. doi:10.1016/j.quaint.2012.07.003. hdl:11336/9341. Процитовано 10 квітня 2025 — через Elsevier Science Direct.
- ↑ Dantas, Mário André Trindade; Bernardes, Camila; Asevedo, Lidiane; Rabito Pansani, Thaís; De Melo França, Lucas; Santos De Aragão, Wilcilene; Da Silva Santos, Franciely; Cravo, Elisa; Ximenes, Celso (4 березня 2022). Isotopic palaeoecology ( δ 13 C) of three faunivores from Late Pleistocene of the Brazilian intertropical region. Historical Biology (англ.). 34 (3): 507—514. Bibcode:2022HBio...34..507D. doi:10.1080/08912963.2021.1933468. ISSN 0891-2963. Процитовано 2 травня 2024 — через Taylor and Francis Online.
- ↑ Alroy, John, ред. (2021). Protocyon Giebel 1855 (canid). Fossilworks (англ.). Sydney: Macquarie University. Процитовано 17 грудня 2021.
- ↑ Schubert, Blaine W. та ін. (2019). Yucatán carnivorans shed light on the Great American Biotic Interchange. Biology Letters (англ.). London: Royal Society. 15 (5): 1—6. doi:10.1098/rsbl.2019.0148. PMC 6548739. PMID 31039726. 20190148.