Canis lupus alces

Canis lupus alces

Вимерлий  (1925 або 1955)  (МСОП 3.1)[1][2]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Псові (Canidae)
Рід: Пес (Canis)
Вид:
Підвид:
Canis lupus alces (C. l. alces)
Триноміальна назва
Canis lupus alces
Goldman, 1941[3][4]
Історичний та сучасний ареал підвидів сірого вовка в Північній Америці

Canis lupus alces (Вовк півострова Кенай) — викопний підвид сірого вовка, який мешкав на півострові Кенай на півдні Аляски.[5]

Таксономія

Цей підвид класифіковано в 1941 році Едвардом Альфонсо Голдманом на основі п’яти черепів: двох дорослих самок і трьох молодих самців, отриманих із узбережжя затоки Качемак.[3] У таксономічному довіднику «Mammal Species of the World» (2005) він визнається підвидом C. lupus.[6]

Опис

Геолог Фред Говард Моффіт писав в 1907 році, що вовки півострова Кенай зазвичай мали сріблясто-сіре та чорно-тигрове забарвлення.[7] Голдман, який мав у розпорядженні лише черепи, описав підвид так:

Розміри великі — можливо, найбільший серед північноамериканських вовків; ... Шкіри відсутні, забарвлення не визначене. ... [Череп] загалом подібний до pambasileus, але, ймовірно, більший, більш витягнутий; ... Жодних вимірів тіла немає.[3]

Вовк півострова Кенай залежав у харчуванні від дуже великого лося, що мешкає в цьому регіоні (звідси й назва підвиду alces, тобто "лось"), і Голдман припустив, що великий розмір вовка був адаптацією до полювання на нього.[8][9]

Історія

До 1900 року вовки були поширеними на півострові Кенай, однак в 1895 році там було виявлено золото. Через побоювання сказу шахтарі почали труїти, відстрілювати та відловлювати вовків, і до 1915 року вони були повністю винищені.[10][11][12] Вовк півострова Кенай вимер або в 1925[2], або в 1955 році [13].

Повторне заселення півострова вовками з інших регіонів не відбулося аж до 1960-х років. Генетичні дослідження показали, що сучасна популяція вовків півострова Кенай щонайменше схрещувалася з іншими підвидами вовків Аляски, оскільки ДНК сучасних особин подібна до ДНК материкових аляскинських підвидів.[14]

Примітки

  1. Boitani, L.; Phillips, M.; Jhala, Y. (2018). Canis lupus. IUCN Red List of Threatened Species. 2018 e.T3746A163508960. doi:10.2305/IUCN.UK.2018-2.RLTS.T3746A163508960.en. Процитовано 19 листопада 2021.
  2. а б Charles Bergman (2003). Wild Echoes: Encounters With the Most Endangered Animals in North America. University of Illinois Press. с. 256–. ISBN 978-0-252-07125-6.
  3. а б в Goldman, E. A. 1941 Sep 30. Proceedings of the Biological Society of Washington. 54: 109.
  4. Canis lupus alces Goldman, 1941. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). (англ.)
  5. Weckworth, Byron V.; Talbot, Sandra; Sage, George K.; Person, David K.; Cook, Joseph (2005). A Signal for Independent Coastal and Continental histories among North American wolves (PDF). Molecular Ecology. 14 (4): 917—31. Bibcode:2005MolEc..14..917W. doi:10.1111/j.1365-294X.2005.02461.x. PMID 15773925. S2CID 12896064.
  6. Шаблон:MSW3 Wozencraft url=https://books.google.com/books?id=JgAMbNSt8ikC&pg=PA576
  7. Collier, Arthur James; Butts, Charles; Moffit, Fred Howard; Prindle, Louis Marcus; Gannett, Samuel Stinson; Dale, Thomas Nelson; Hess, Frank Lee (1907). Mineral Resources of Kenai Peninsula, Alaska: Gold Fields of the Turnagain Arm Region (англ.). U.S. Government Printing Office. с. 51.
  8. Goldman EA. 1944. Classification of wolves: part II. Pages 389–636 in Young SP, Goldman EA, editors. The wolves of North America. Washington, D.C.: The American Wildlife Institute.
  9. L. David Mech, The Wolf: The Ecology and Behavior of an Endangered Species, The Natural History Press, 1970, Appendix A page 2
  10. Peterson, R.O. and J.D. Woolington. 1982. The apparent extirpation and reappearance of wolves on the Kenai Peninsula, Alaska. Pages 334-344 in Harrington, F.H. and P.C. Paquet (eds.). Wolves of the world. Noyes Publications, Park Ridge, New Jersey. 474 pp
  11. Palmer, L. J. 1938. Kenai Peninsula moose. Research Project Report, Bureau of Biological Survey-Sept.-Oct. 1938. Unpubl. report, Kenai National Wildlife Refuge files, 24 pp, typewritten
  12. Effects of Increased Human Populations on. Wildlife Resources of the Kenai Peninsula, Alaska. Edward E. Bangs. U.S. Fish and Wildlife Service 1982 [1]
  13. H. A. Goodwin ; J. M Goodwin ; List of mammals which have become extinct or are possibly extinct since 1600; International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. Survival Service Commission. ; 1973; p. 13
  14. Rolf O. Peterson, James D. Woolington and Theodore N. Bailey (1984). Wolves of the Kenai Peninsula, Alaska. Wildlife Monographs. 88 (88): 3—52. JSTOR 3830728.