Xenocyon antonii

_?*Xenocyon antonii*
Час існування: пізній пліоцен — ранній плейстоцен
?Xenocyon antonii; Час існування: пізній пліоцен — ранній плейстоцен
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Ссавці (Mammalia);
Ряд:	Хижі (Carnivora);
Підряд:	Псовиді (Canoidea);
Родина:	Псові (Canidae);
Підродина:	Caninae;
Рід:	Xenocyon (Canis);
Вид:	Xenocyon antonii;

Xenocyon antonii (або Canis (Xenocyon) antonii) — викопний вид псових, що мешкав в Азії з пізнього пліоцену до раннього плейстоцену.^[1] Деякими науковцями вид вважається синонімом європейського виду Canis (Xenocyon) falconeri.^[2]

Таксономія

Вид спочатку отримав назву Canis antonii (Zdansky 1924)^[3], але згодом був перейменований на Canis (Xenocyon) antonii. Назва застосована до пізньопліоценових скам’янілостей канідів, які були знайдені в Китаї у місцях розкопок Лок. 33 (Ян Шао Цун у провінції Хенань), Лок. 64 (провінція Чжилі). та Фань Цун (провінція Шаньсі).^[4] В Європі вид має назву Canis (Xenocyon) falconeri.^[5]

Примітки

↑ Rook, L. 1994. The Plio-Pleistocene Old World Canis (Xenocyon) ex gr. falconeri. Bolletino della Società Paleontologica Italiana 33:71–82.
↑ Arribas y Garrido (2008). «Generalidades sobre los carnívoros del Villafranquiense superior en relación con el registro fósil de Fonelas P-1». Cuadernos del Museo Geológico y Minero de España (10): 101. Archivado desde el original el 27 de septiembre de 2013.
↑ O. Zdansky, Jungtertiäre Carnivoren Chinas, Paleontol. Sin., ser. C II (1) (1924) 38–45.
↑ Sotnikova, M (2010). Dispersal of the Canini (Mammalia, Canidae: Caninae) across Eurasia during the Late Miocene to Early Pleistocene. Quaternary International. 212 (#2): 86—97. Bibcode:2010QuInt.212...86S. doi:10.1016/j.quaint.2009.06.008.
↑ Martínez-Navarro, Bienvenido; Rook, Lorenzo (2003-12). «Gradual evolution in the African hunting dog lineage Systematic implications». Comptes Rendus Palevol (en inglés) 2 (8): 695-702. doi:10.1016/j.crpv.2003.06.002. Consultado el 9 de febrero de 2021.

[:1-1] Rook, L. 1994. The Plio-Pleistocene Old World Canis (Xenocyon) ex gr. falconeri. Bolletino della Società Paleontologica Italiana 33:71–82.

[:2-2] Arribas y Garrido (2008). «Generalidades sobre los carnívoros del Villafranquiense superior en relación con el registro fósil de Fonelas P-1». Cuadernos del Museo Geológico y Minero de España (10): 101. Archivado desde el original el 27 de septiembre de 2013.

[zdansky1924-3] O. Zdansky, Jungtertiäre Carnivoren Chinas, Paleontol. Sin., ser. C II (1) (1924) 38–45.

[4] Sotnikova, M (2010). Dispersal of the Canini (Mammalia, Canidae: Caninae) across Eurasia during the Late Miocene to Early Pleistocene. Quaternary International. 212 (#2): 86—97. Bibcode:2010QuInt.212...86S. doi:10.1016/j.quaint.2009.06.008.

[5] Martínez-Navarro, Bienvenido; Rook, Lorenzo (2003-12). «Gradual evolution in the African hunting dog lineage Systematic implications». Comptes Rendus Palevol (en inglés) 2 (8): 695-702. doi:10.1016/j.crpv.2003.06.002. Consultado el 9 de febrero de 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]